Як налагодити відносини

Ваш стан зрозумілий. У Вас велике емоційне навантаження.
Але жінка, пов'язуючи своє життя з розлученим чоловіком, пов'язується і з його минулим.
Для нормального чоловіка діти є невід'ємною частиною його життя, і Вам доведеться або прийняти їх, або шукати іншого супутника життя.
Але деякі жінки і раді подружитися з дітьми чоловіка, але в них нічого не виходить. Усі старання розбиваються через їх настороженість, а де й неприязнь.
У будь-якому випадку, якщо Ви хочете вибудувати з чоловіком міцні та довірчі стосунки, Вам доведеться намагатися завоювати його дітей.
Я не знаю, в чому полягає конфлікт, мало інформації. Вашу проблему потрібно обговорити на індивідуальній консультації. Можна дати лише загальні рекомендації.
Завжди будьте по відношенню до дітей чоловіка доброзичливі та привітні, проявляючи щиру зацікавленість у їхніх справах. Не варто спілкуватися з дітьми відчужено.
Намагайтеся стати для них другом, не претендуючи на роль рідної матері. Будьте з ними на одній хвилі, демонструйте, що розумієте їх, допомагайте, коли їм потрібна допомога.
Жорсткі дії з боку мачухи, хоч би якими справедливими вони були, обов'язково викличуть образи у дітей. Тому спочатку намагайтеся більше піклуватися про ваші взаємини з дітьми, а вимоги та покарання залиште для чоловіка.
Найголовніше у вибудовуванні взаємин з дітьми чоловіка – щирість та доброзичливість.

Відредаговано автором 19-08-2024 04:17:22

Доброе Утро!

Коллега Ирина Константиновна - вам верно описала, как взаимодействовать с детьми мужа.
Я лишь уточню - а к вашему общему сыну, муж как теперь относится?
Интересуется им? Берет его на руки? Играется с ним? Помогает вам в бытовых вопросах?
А мать детей ( бывшая жена) - она где? Муж с ней общается?

Тут в любом случае, надо прежде всего решать вопрос с мужем.
С ним эту всю ситуацию напряженную обговорить - просто наедине с ним ( без мамы и детей) открыто спросить -
"Что у нас происходит? Может ты чтото объяснишь? А то я совсем запуталась... мы ж вроде одна семья ... что тебе не нравится? На что ты обижаешься... скажи пожалуйста?"
Вот такого честного и откровенного разговора вам с мужем не хватает!
А уже потом - решать как налаживать контакт с его детьми - желательно вместе с мужем ( действовать в команде)
А с детьми - да надо быть терпеливой и внимательно, и так же искренней.
Дети очень чувствуют искренность и фальшь.
Возможно, причина такого поведения вашего мужа - такая реакция враждебная на приезд вашей мамы ( если он недолюбливает тещу) какие у них между собой отношения, были раньше?
Тут лучше всего подойдет - работа с семейным психологом.

Відредаговано автором 19-08-2024 10:16:35

Доброго ранку!

Може це все гормони ще після пологів?

Ви спитали, може, це все гормони...? Можливо, я б не відкидав цей аспект. Проте не гормони єдині. Напевно, ще є психологічні чинники.
Тому спробуємо хоча б трохи розібратись, починаючи з "поверхні".

Розкажіть, яким чином, на Вашу думку, можуть впливати на ситуацію гормони і увесь період вагітності, народження і після нього? Які емоції відчували і відчуваєте? Яким чином їх виражаєте? Чи помічаєте ревнощі до дітей чоловіка від попереднього шлюбу?
Наскільки уважним і чуйним є чоловік?

У чоловіка ще є двоє дітей, які переїхали до нас недавно.

Ви про це домовлялись, обговорювали наслідки такого кроку?

Після чого і почались проблеми, конфлікти ні з чого, вся увага перейшла до дорослих дітей,

Знаєте, конфліктів ні з чого не буває, просто люди чогось важливого не помічають, не усвідомлюють, пробігають повз, а мали б реагувати і вирішувати суперечки та розбіжності.
Згадайте, придивіться - що саме вас з чоловіком роз'єднує?

до мене приїхала мати

Ваша мама приїхала допомогти Вам з доглядом за синочком чи з якихось інших міркувань? Її приїзд з чоловіком обговорювали?

До речі, не останній за важливістю нюанс - на які кошти існує ваша велика родина за кордоном? Хто утримує сім'ю і як вирішується фінансове питання після

ми розділилися на я із сином та матірʼю, та чоловік з дітьми від попереднього шлюбу.

За кожне слово, що перечить - одразу суперечка та повне ігнорування мене, після якої тільки я можу піти на примирення першою, якщо ні, то буде ігнорувати довго

На Вашу думку, суб'єктивно, на скільки відсотків бува праві Ви, а на скільки чоловік?
Між іншим, варто спитати, до народження дитини було так само - чоловік завжди правий і в разі суперечок карав ігнором та чекав на Ваше вибачення?

с я не витримую цього

Безперечно, Вам потрібно заспокоїтись. Вам потрібні і розуміння і підтримка, щоби Ви пройшли свій шлях в процесі

НАЛАГОДЖЕННЯ ВІДНОСИН

Найкращий варіант - почати співпрацювати з психологом, де Ви зможете знайти вихід накопиченому невдоволенню. Отримати співчуття і допомогу. Усвідомити справжні причини тих складнощів, з якими стикнулись. Відкрити для себе повну картину моделі взаємин з чоловіком, якого обрали. І так далі.
На цій основі вже можна приймати рішення і рухатись вперед.

Вітаю!

Ви описуєте сильне протистояння на своїх та чужих, а це більше схоже на війну, а не на родину. Можливо у вас були якісь очікування і бажання, а на вашу долю випало багато навантажень. Тільки діти не винні, їм теж важко і всі ви зараз на чужині, а це великий стрес. Співчуваю!

Вам потрібно вибудувати з кожним членом родини стосунки, не об’єднувати їх у групи. Кожен важливий і ви, і ваша дитинка, і чоловік, і його діти, і ваша мама. Мені здається не відбулось стадії адаптації і ви не відчуваєте безпеки, тому кожен як вовченя. Ви зараз дуже вразливі, тому рекомендую вам звернутись до психолога. Це допоможе вам відчути себе цінною, розмістити свої переживання, віднайти шляхи примирення. Можливо ви самі зараз як дитинка, яка потребує турботи, уваги та контакту, такий регрес завжди трапляється після народження дитини… Чоловіки не вміють це обробляти, вони більш скеровані на дії. Тому шукайте підтримки емоційної спочатку там, де її можуть надати, а далі вам буде легше взаємодіяти з ним. У вас всероедині буде чим взаємодіяти, а поки що нема…
Я бажаю вам мудрості, сил та терпіння зберегти себе та свою сім’ю!