Question

12-09-2024

Недавно пришло понимание на сколько я запустила свою жизнь. Я учусь в университете,но у нас онлайн ,учёбы никакой,в то время как большинство моих одногруппников поступили в места там где учёба очно и к тому же нашли работу по специальности,а я из-за неуверенности пошла в макдональдс где коллектив полное дно и я себя чувствую ущербной. Из-за работы я толком не успеваю учиться и к тому же деградирую,но менять боюсь. Помимо этого я в отношениях с парнем который даже приехать не может ко мне в город хоть и живёт в часе езды на электричке в селе. Не работает, не учиться,а бросить я его боюсь потому что я очень привязана к нему. Плюс уже 2 года могу выпивать периолически, к счастью не дошло до чего-то похуже . В общем я чувствую себя полной недуачницей,но изменить ничего не могу из-за страха и неуверенности в себе. К тому же я живу с мамой которая орет на меня по любой мелочи и запрещает жить отдельно,плюс она может периолически меня бить. Помогите,с чего начать? Я никогда не думала что в свои 20 я стану полным дном.

Питання від: Настя; Вік: 20

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

score 1 · Answer 1 · 2024-09-12 12:11:00

Доброе утро!

цитата:

Я никогда не думала что в свои 20 я стану полным дном.

цитата:

Помогите,с чего начать?

Начать с того, что перестать себя самой уничтожать!!! И принять мысль - что Ваше восприятие себя и мира вокруг сформировалось под влиянием далеко не адекватной мамы(!) То есть Вашей вины в том, что есть, никакой нет(!)

А раз нет вины, то уже можно вести речь про объективную оценку ситуации, про свои возможности и шаги для изменений. Искать ресурсы для действий, для выхода на свободу из-под гнета маминой тирании.

Думаю, что в любом случае скоро станет вопрос отдельного от мамы проживания. Конечно, придется искать возможности и средства. Кстати, где Ваш отец? Какие у Вас с ним отношения? Есть ли еще другие близкие люди, к которым можете обратиться за помощью?

Также непременно показана работа с психологом. Вам нужно пройти и завершить процесс сепарации, то есть стать, по-настоящему, отдельной самостоятельной личностью(!) Возможно, с этим смогут помочь психологи из центра социальных служб по делам семьи, молодежи и спорта. Такие функционируют в городах и принимают там бесплатно.
Ну и не только они.
Полагаю, с этого запроса

цитата:

В общем я чувствую себя полной недуачницей,но изменить ничего не могу из-за страха и неуверенности в себе.

будет актуально начать.

score 1 · Answer 2 · 2024-09-12 16:49:32

Вітаю!

Співчуваю вашій історії, підтримую колегу і прошу до себе так не відноситись. Ви зростали у нездоровій дефіцитній атмосфері і тому вам так важко йти у автономію, у доросле життя, цінувати себе. Я як і ви зростала з запізненням, спостерігаючи як навколо мене мої однолітки легко знаходили себе в цьому житті, проте я перестала себе зрівнювати і йти своїм власним шляхом, наповнюючи себе знаннями, розвитком, прийняттям. Ми всі різні і у кожного своя історія, травми, темп та можливості. Я хочу підтримати вас у ваших бажаннях, у вашому розвиткові, проте прошу не оцінювати і не знецінювати ні себе, ні людей, навіть якщо вони не відповідають вашим критеріям. Це допоможе не розділяти, не розщеплювати себе і світ навколо. Ви дуже юнна і молода, і разом з тим вже повнолітня, тому вам потрібно думати в сторону сепарації - необхідно з’їхати від мами, яка деструктивно поводить себе. Поруч з нею ви нищите себе морально, можливо треба шукати з ким можна арендувати квартиру чи окремо кімнату.

Ви працюєте і це викликає повагу і це старт лише, з кожними разом ваша робота буде покращуватись якщо ви будете ліпше до себе відноситесь.
Я пропоную ту невдаху, в яку ви частіше за все поринаєте - прийняти і перестати себе соромити. Вам страшно, вам самотньо, ви невпевнені і це все правда. Я щиро співчуваю цій маленькій дівчинці, яка не зазанала тепла, підтримки і опори з боку родини. Спробуйте подивитись на неї очима любові, підтримки та безумовного прийняття. Попросіть пробачення, що ви до цієї дівчинки ставитесь так само погано, жорстоко як і ваша мама. І скажіть, що ви будете старатись відродити любов і повагу до неї. І щоб не сталось треба завжди поважати свої почуття, свої страхи, свої тривоги, саму себе, хоча вас цьому не навчили і ви не мали такого досвіду, але це не значить що так буде завжди. Ви зараз можете обирати себе і вчитись любити. Це великий шлях до себе, проте він можливий і дуже потрібний вам❤

Я чувствую что я пустое место в этой жизни

Поради відвідувачів