Может, родителя меня никогда и не любили?
Это повторяется, почему?
Я подумала, это повторяется еще с моего детства. Я часто чувствовала себя ненужной дома. Мне кажется, родители, не смотря на всю заботу, вымещали на мне свою нелюбовь друг к другу. Отец мной занимался только в раннем детстве, и то только потому, что я души в нем не чаяла. Когда я стала старше, он стал меня все больше ругать, мол, я с мамой заодно, я такая как она - это его раздражало. И хотя сейчас он может в порыве сентиментальности со слезами на глазах сказать, что любит и гордится, в гневе он слов не подбирает. А по большей части просто не интересуется мной. Поэтому я не верю в его любовь. Мама, критикуя меня, говорила, что я вся в папу - такая же упрямая и занудная. Хвалили меня только за достижения. И то, мне кажется, только потому, что этим можно было похвастаться, или это льстило родителям. А просто обнять, погладить, доброе что-то сказать - я вообще не помню. Когда я пыталась что-то доказывать, протестовать, просто говорить о том, что меня что-то расстроило или обидело дома, меня поднимали на смех и очень жестко осаждали. Мне все время не хватало внимания. Сейчас же, когда я маме что-то говорю, что ей не нравится, она прямо переходит на личности и оскорбления... Мне иногда кажется, я для нее не сколько дочь, сколько какой-то объект - меня можно показывать и хвастаться мной, и не дай Бог у меня будет что-то хуже, чем у других (причем мои пожелания не учитываются). Мы можем очень неплохо общаться, но при одном условии, что я буду со всем соглашаться. Отец может пообещать встретить в аеропорту и просто забыть - а меня-то не было год дома.. Я хочу вернуться домой из другой страны, но мама категорически против! Она как-то сказала - вышла бы там замуж, я бы к тебе ездила Но разве это может быть вообще критерием? Разве она думает обо мне? Я-то не хочу! И какая мама может так не радоваться возвращению домой ребенка! Я думала, она дает мне свободу, но чем больше она настаивает, тем больше я убеждаюсь, что она о себе думает..
И я думаю - а может, безусловная родительская <a href="/category-psihologiya-lubvi-pg-1">любовь</a> - это миф? Может, меня родители по-настоящему никогда и не любили? Может, поэтому я и попадаю в такие отношения, где нелюбовь и отверженность становятся главным лейтмотивом,и я не могу это вовремя заметить? Что я могу сделать, чтобы это изменить? Большое спасибо!
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.