Проблема в личных отношениях
Прошло 8 месяцев и мне хочеться бежать от таких отношений. Я не могу принять его таким каков он есть. Свидания редкость и то ужас. Гулять и постоянно молчать раздражает (а ведь он всегда молчит, никогда не может поддержать разговор); хоть я и болтушка редкосная. Мне хочеться побеситься, шутить(жаль, что шутки друг друга не понимаем) и когда такое настроения он убивет его одной фразой "перестань, что люди подумают и т.д.". С ним, хочеться сказать хорошо, но правильнее удобно. Счасливой себя нетчувствою. И я пытаюсь найти проблему, которая склоняет меня к такому мышлению. Возможно проблема во мне? Может я хочу и ожидаю от него подвигов мужества на которые он не может решиться, потому что его мама клюет 24 часа и 7 дней подрят, что он ничто, ничего делать не умеет и какой он "идеальный сын" . Ах да, забыла сказать, молодой человек младше меня на 3 месяца. Или я на нем срываюсь из-за того, что мне некуда себя деть? Подруг нету, у меня к ним антипатия. Интересы есть и хочеться увлечений, но не решаюсь. Свою жутко бурную жнергию некуда девать. Я и хочу расстаться с ним, но питаю много надежд на илюзию, что он измениться, когда будет жить подальше от мамы (если еще захочет, судя из его выражение от явно не готов) или илюзию, что он поменяеться.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.