Здравствуйте! Меня зовут Ксюша, мне 22 года. Моя проблема в том, что у меня еще никогда не было серьезных отношений. Более того, у меня вообще уже долгое время не было никаких отношений с парнями. И я не могу понять истинную причину этого. И еще я девственница (с желанием у меня все нормально, тут я полностью здорова, я уверенна в этом) Я вроде симпатичная, не глупая девушка, внимание парни на меня обращают, это видно. Я сижу на многих сайтах знакомств (самооценку повышаю). Но когда меня зовут на свидания, я тупо всех отшиваю. Не могу себя заставить даже банально сходить в кино или кафе, просто пообщаться. Однажды моя подруга спросила, какой для меня идеальный выходной? Я ответила, что лучший - это в одиночестве, в кровати под пледом с чашкой горячего чая и хорошим фильмом. Мне просто нужно, чтобы меня никто не трогал и я должна отдохнуть от людей и просто побыть в тишине. Дело в том, что моя работа напрямую связана с большим количеством людей и за мои пять рабочих дней они мне порядком надоедают. Тогда та же подруга спросила, готова ли я пожертвовать своим спокойствием, бегать на свидания и т.д. Я ответила, что нет. Она сделала вывод, что я просто не готова к отношениям. Хотя, когда подруги меня гулять зовут, я с радостью соглашаюсь А парни, которых я отшиваю заявляют, что я слишком самовлюбленная. Один заявил, что если я и дальше так выделываться буду, то навсегда могу остаться одна. И, пожалуй, меня это зацепило. Я правда этого боюсь. Но и пересилить себя не могу. Всегда нахожу что-то такое , что мне в парнях не нравится. То он некрасивый, то глупый, то несерьезный, то слишком взрослый, то еще что-то. Короче, все мне не то. И на что попало, я соглашаться не хочу. А может я просто боюсь? Людей боюсь, что ли. Ведь я девочка закрытая, не особо общительная, тяжело с людьми схожусь, не особо люблю новые знакомства. Хотя, я себя такая вполне устраиваю. А еще, когда мне было 17 лет, я встречалась с парнем, которого очень любила и наше расставание далось мне очень больно . Может я из-за этого не стремлюсь больше отношения заводить? Хотя, это было давно. В общем, не знаю я. Но проблема какая-то точно есть, что-то у меня в голове. И мне очень страшно, страшно навсегда остаться одной. Ведь я хочу когда-нибудь иметь семью, детей. Еще и родственники на мозги капают, почему это у меня жениха нет, это мне тоже неприятно. Короче, помогите мне, и скажите, что же со мной не так?
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Здравствуйте! Нужно разобраться с причиной Вашего страха, что за ним стоит. Ибо Вы сами пишите, что с подругами легко соглашаетесь пойти погулять, а с парнями нет. Значит внутри что-то Вас останавливает. Возможно не прожитая до конца травма после разрыва с молодым человеком в 17 лет, может что-то другое. С этим нужно разбираться во время индивидуального разговора с психологом.
Скорее всего вам было настолько больно расставаться с парнем, что сейчас вы просто не даете шансам кому-то приблизиться к вам близко. Это страх отвержения, который важно проработать с психологом, причём если вы выберете в психологи мужчину - это будет вдвойне полезно, так как позволит безопасно общаться с мужчиной и понимать чуть больше про себя в отношениях.