Питання від:
Монк
Вік:
19
Як зрозуміти чого я хочу і віддатися цьому без усяких докорів?
Доброго дня!
Недавно почав копирсатися в собі по-серйозному. Було це одразу після студентської сесії, часу, в якому мій організм переживає найбільше стресу і напруги. У той момент, коли я вже здав все, що можна, я відчув полегшення і... пустку всередині. Коли я думав про вирішення якихось проблем з навчанням, я почувався зайнятим, розумним, тим, хто робить щось путнє. А коли вся метушня зникла, я відчув, що за мною нічого не стоїть насправді. Наче цирк виступив, зібрав речі й поїхав, а я сам залишився стояти у чистому полі в очікуванні чогось. Я усвідомив, що я розівчився мріяти. Я навіть не можу сказати, що мене розважає і робить мене щасливим. До мене прийшло печальне відчуття того, що без своїх професійних навичок та інтелекту я ніхто. Як чистий лист. Якби хтось спитав мене який я є по натурі, то напевно нічого б не відповів. Почуваюся безхарактерним, не маю можливості проявити його (взагалі давно не відчуваю, що мене хтось любить за те, хто я є, радше за те, що я вмію робити). Усвідомив, що женуся не за тим, чим треба. Довгий час вірив, що варто просто займатися своїм ділом/професією, і до мене все саме прийде: визнання, успіх, знайомства. Але в цьому немає смаку. Це як хтось забув солі в страву насипати. Цього виявляється недостатньо, тому я вирішив, що варто прагнути чогось іще. Але зараз я наче в тумані. Розумію, що майбутнє ще не написане, але я не знаю, куди б хотів прийти.
Пробував виконати прийом, суть якого в тому, що треба описати в деталях на листку свій ідеальний день через 5 років. Думав, що це допоможе мені визначитися з цілями в житті, адже кожна деталь у дні -- це результат якоїсь праці, яка б наповнила моє життя змістом. Але я не можу банально придумати, чого б мені хотілося б. Якийсь ресурс в мені вичерпався, без якого я не здатен мріяти. У мене скінчилися ідеї, як би це іронічно не звучало при моїй творчій професії.
Можливо, мені просто потрібна пауза? Але в такому випадку я буду сидіти овочем і не робитиму нічого. Потрібне щось таке, яке б підживило мій мозок і наповнило своєрідним "паливом", бо "моторчик" скоро заржавіє і я не схочу більше нічого. Це сумно, тому хочу запобігти цьому.
Я давно не відчував реально сильних емоцій, якісь почуття я можу розділити тільки з сестрою, яка одночасно є й моїм найкращим другом.
Я не маю власної компанії, у якій я міг би бути собою, і куди б я не потрапив, ніхто не рахується з моєю думкою. Думаю, пора шукати своїх людей, але для цього треба вийти із зони комфорту. Це страшно
Недавно почав копирсатися в собі по-серйозному. Було це одразу після студентської сесії, часу, в якому мій організм переживає найбільше стресу і напруги. У той момент, коли я вже здав все, що можна, я відчув полегшення і... пустку всередині. Коли я думав про вирішення якихось проблем з навчанням, я почувався зайнятим, розумним, тим, хто робить щось путнє. А коли вся метушня зникла, я відчув, що за мною нічого не стоїть насправді. Наче цирк виступив, зібрав речі й поїхав, а я сам залишився стояти у чистому полі в очікуванні чогось. Я усвідомив, що я розівчився мріяти. Я навіть не можу сказати, що мене розважає і робить мене щасливим. До мене прийшло печальне відчуття того, що без своїх професійних навичок та інтелекту я ніхто. Як чистий лист. Якби хтось спитав мене який я є по натурі, то напевно нічого б не відповів. Почуваюся безхарактерним, не маю можливості проявити його (взагалі давно не відчуваю, що мене хтось любить за те, хто я є, радше за те, що я вмію робити). Усвідомив, що женуся не за тим, чим треба. Довгий час вірив, що варто просто займатися своїм ділом/професією, і до мене все саме прийде: визнання, успіх, знайомства. Але в цьому немає смаку. Це як хтось забув солі в страву насипати. Цього виявляється недостатньо, тому я вирішив, що варто прагнути чогось іще. Але зараз я наче в тумані. Розумію, що майбутнє ще не написане, але я не знаю, куди б хотів прийти.
Пробував виконати прийом, суть якого в тому, що треба описати в деталях на листку свій ідеальний день через 5 років. Думав, що це допоможе мені визначитися з цілями в житті, адже кожна деталь у дні -- це результат якоїсь праці, яка б наповнила моє життя змістом. Але я не можу банально придумати, чого б мені хотілося б. Якийсь ресурс в мені вичерпався, без якого я не здатен мріяти. У мене скінчилися ідеї, як би це іронічно не звучало при моїй творчій професії.
Можливо, мені просто потрібна пауза? Але в такому випадку я буду сидіти овочем і не робитиму нічого. Потрібне щось таке, яке б підживило мій мозок і наповнило своєрідним "паливом", бо "моторчик" скоро заржавіє і я не схочу більше нічого. Це сумно, тому хочу запобігти цьому.
Я давно не відчував реально сильних емоцій, якісь почуття я можу розділити тільки з сестрою, яка одночасно є й моїм найкращим другом.
Я не маю власної компанії, у якій я міг би бути собою, і куди б я не потрапив, ніхто не рахується з моєю думкою. Думаю, пора шукати своїх людей, але для цього треба вийти із зони комфорту. Це страшно
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
