Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Питання від: NadLip Вік: 19

Без спілкування

Привіт.Мені 19 але я немаю жодного друга,ніколи в житті не цілувалась тай узагали немала хлопця незнаю чому але мене не тягнуло шукати хлопців і на мою думку хлопців як дівчина я не цікавлю адже я невиглядаю на свій вік мені дають від сили 15 років спочатку я вважала це забавним а тепер мене це починає діставати адже я вже молода дівчина а на мене ще досі дивляться як на маленьку дитину. Питання про дружбу я закрила ще в школі в початкових класах коли була ізгоєм серед однолітків в школі я намагалась бути як всі коли почала жити в гуртожитку здавалось навіть друзів знайшла але зараз розумію що друзями їх було дуже важко називати, а коли почала вчитись в училищі я змирилась з тим що нестворена ні для дружби ні для відносин з хлопцями я все глиб
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Добрый день!
цитата:
Питання про дружбу я закрила ще в школі в початкових класах коли була ізгоєм серед однолітків в школі

Скажите, почему такая ситуации сложилась в школе? Какие у Вас отношения в семье?
Доповнення від автора питання ·
Відносини в сімї
Спочатку коли я вчилась в перших трьох класах першої школи боли нормальні я дуже боялась розчарувати маму тому робила усе що було в моїх силах щоб вона мене хвалила але я була дуже соромязлива аж занадно і це спричинило те що я стола ізгоєм коли всі бігали грались спілкувались між собою я стояла з боку і лише спостерігала за ними тому щоб скоротити дефіцит спілкування я мочала багато читати особливо дитяче фентезі таке як Гарри Поттер я представляла себе на місці героїв придумувала різні ситуації коли я перейшла в іншу школу я тришки відкрилась але всеодно цей страх спілкуватись з іншими не пройшов відносини з батьками зруйнувались коли я вже була підлітком особливо з мамою батько зі мною на той період вже не цікавився так як і брат сестра мені здавалось розуміла мене брала з собою коли йшла гуляти на дискотеку чи в клуб віддавала свій одяг аби я гарно виглядала та мені було всеодно як я виглядаю я не фарбувалась дуже полюбила турецьки сериали я також представляла себе на місці героїв та останним часом я так замріювалась що інколи здавалось що я справді серед них мама каже що я ще з дитинства не вийшла тому неможу зібратись і відірватись від екрана ноута сестра народивши дітей почала у всьому піддакувати матері а я неможу себе стримувати грубіяню частише всього сестрі а потім плачу коли мама її підтримує і кричитить намене як тільки хтось мене критикує чи кричить на мене я одразу плачу неможучи себе стримати
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання