Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Вопрос от: NadLip Возраст: 19

Без спілкування

Привіт.Мені 19 але я немаю жодного друга,ніколи в житті не цілувалась тай узагали немала хлопця незнаю чому але мене не тягнуло шукати хлопців і на мою думку хлопців як дівчина я не цікавлю адже я невиглядаю на свій вік мені дають від сили 15 років спочатку я вважала це забавним а тепер мене це починає діставати адже я вже молода дівчина а на мене ще досі дивляться як на маленьку дитину. Питання про дружбу я закрила ще в школі в початкових класах коли була ізгоєм серед однолітків в школі я намагалась бути як всі коли почала жити в гуртожитку здавалось навіть друзів знайшла але зараз розумію що друзями їх було дуже важко називати, а коли почала вчитись в училищі я змирилась з тим що нестворена ні для дружби ні для відносин з хлопцями я все глиб
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?

Ответы психологов

Добрый день!
цитата:
Питання про дружбу я закрила ще в школі в початкових класах коли була ізгоєм серед однолітків в школі

Скажите, почему такая ситуации сложилась в школе? Какие у Вас отношения в семье?
Дополнение от автора вопроса ·
Відносини в сімї
Спочатку коли я вчилась в перших трьох класах першої школи боли нормальні я дуже боялась розчарувати маму тому робила усе що було в моїх силах щоб вона мене хвалила але я була дуже соромязлива аж занадно і це спричинило те що я стола ізгоєм коли всі бігали грались спілкувались між собою я стояла з боку і лише спостерігала за ними тому щоб скоротити дефіцит спілкування я мочала багато читати особливо дитяче фентезі таке як Гарри Поттер я представляла себе на місці героїв придумувала різні ситуації коли я перейшла в іншу школу я тришки відкрилась але всеодно цей страх спілкуватись з іншими не пройшов відносини з батьками зруйнувались коли я вже була підлітком особливо з мамою батько зі мною на той період вже не цікавився так як і брат сестра мені здавалось розуміла мене брала з собою коли йшла гуляти на дискотеку чи в клуб віддавала свій одяг аби я гарно виглядала та мені було всеодно як я виглядаю я не фарбувалась дуже полюбила турецьки сериали я також представляла себе на місці героїв та останним часом я так замріювалась що інколи здавалось що я справді серед них мама каже що я ще з дитинства не вийшла тому неможу зібратись і відірватись від екрана ноута сестра народивши дітей почала у всьому піддакувати матері а я неможу себе стримувати грубіяню частише всього сестрі а потім плачу коли мама її підтримує і кричитить намене як тільки хтось мене критикує чи кричить на мене я одразу плачу неможучи себе стримати
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.

Связанные материалы

Больше вопросов и статей по этой теме.

Связанные вопросы