Не розуміємо один одного

Доброго часу доби. Я не знаю з чого почати. Я відчуваю себе приниженою, не такою як всі жінки. Коротко , мені 33 , маю двох прекрасних діток , сім'ю, працюю, хоча і платять Дуже мало. Чоловік працює і нам вистачає його заробітної плати на проживання. Справа в тому що все добре тільки тішитись і радіти, що я і роблю , але чоловік Дуже негативно сприймає моє хобі . В мене була депресія , але я поборола її за допомогою спорту. Я пішла в тренажерний зал і воно мене затягнуло. Ні , я не сиджу годинами в залі , а доглядаю за дітьми , працюю, виконую домашню роботу , а у вільний час йду тренуватись. Це 3 рази в тиждень. У вихідні я проводжу час з сім'єю . Справа в тому що після пологів і тривалого грудного вигодовування , була дуже худа, мала дуже худі руки і на спині світились кістки, тому хотіла набрати трішки мязів. Зараз чоловік сказав що йому не подобається накачані жінки, але я не перекачана, так, є мязи і рельєф, але в міру. Я собі нарешті стала подобатись, сховалися кістки. Але чоловік постійно придирається що я худа і називає дистрофіком, коли має Добрий настрій то каже що термінатор і так далі. Постійно шукає в мені якісь недоліки , і каже що буде мене виховувати , бо йому не подобається те що я ходжу в зал. А те що я не така як всі жінки це прослідковуються в моїй зовнішності , в мене вузькі бедра від природи і на фоні їх плечі здаються широкими , і мязисті сильні руки. Але мені це подобається і ще є одна проблема, я постійно ходжу в штанах і кросівках, або черевиках. Просто дуже люблю зручний одяг і не комфортно себе почуваю в сукнях і на каблуках. Чи ценормально в 33 роки так виглядати? Чи через це мене чоловік принижує? Я взагалі йому не вказую як жити і не лізу в душу , а він мені постійно вказує як я маю жити і постійно критикує та принижує!