Шановно, Perelyakana, дійно, щоб вам допомогти, треба детальніше поспілкуватись. З вашого питання я зрозуміла, що кілька років тому ви подивились страшний фільм, але думки про події з нього стали переслідувати вас десь рік тому.
Скажіть, Perelyakana, до цього фільму, може у дитинстві, коли батьки не бачать, ви дивились страшне кіно? Стосовно цього фільму, ви хотіли самі його дивитись, або хтось з друзів запропонував? Якщо другий варіант, ви обговорювали з друзями події цього фільму?
Як вам подобається проводити вільний час? Чи часто вам доводиться робити те, що справді подобається?
Коли ви приходите додому і інколи плачете, про що ці сльози?
Зрозуміло. Perelyakana, нажаль в умовах переписки неможливо розібратися в причинах ваших переживань. Ви писали, що у вас добрі стосунки з батьками. Спробуйте піти до них в кімнату, коли вас починають переслідувати тревожні думки та починається мандраж. Поговоріть про свої почуття саме в той час. Ви можете подивитись разом якесь гарне кіно, навіть полузгати насіння соняшника))) - такий собі родинний вечір. Ще б добре було, щоб ваша мама записала вас на прийом до гінеколога та звернулась до психолога, тому що в таких умовах не можна вирішувати питання вашої тревоги. Інколи буває, що тревожний стан повязаний з порушенням гормонального фону. Але ж ми не будемо гадати, правда?
Perelyakana, це нормально тревожитись за себе, але погано, якщо це поважає насолоджуватись життям такій молодій дівчинці, як ви.
Ответ отредактирован автором 23-10-2019 00:08:46