Як пояснити мамі що я доросла?

Можливо, щоб "виправити" стосунки з мамою, потрібно жити окремо? Доросла людина, своє невдоволення життям, проеціює на вас. Чим ви можете зарадити? Словами і діями подяки, посильною допомогою. Але змусити людину змінити своє ставлення до іншої людини навряд чи вдасться.
Та я раджу вам подумати над словами мами, на час забувши про емоції, може в них є і щось раціональне? Ви сприймаєте коханого серцем, а мама - розумом. Звісно, ображати вас вона не має права, та на жаль, культура спілкування в сім"ях залишає бажати кращого.

Добрый день!

я з ним повністю щаслива і ми збираємось одружитися

Очень рада за Вас!)

не хочеться щоб моя мама постійно конфліктувала, як виправити це?

Тут очень важно понять «куда» приложить усилия:
- изменить маму ради себя;
- изменить свои отношения ради мамы;
- изменить стиль/качество общения между вами.
Просто взять и менять другого человека – всегда плохая идея. А сама мама вряд ли захочет измениться, учитывая, что как минимум 30 лет живёт в стиле скандалов.
Если Вы счастливы, если Вы защищены, если Вы автономны, не вижу никакого смысла приносить в жертву отношениях с будущим мужем ради того, чтобы мама не конфликтовала. Ради своей уверенности имеет смысл убедиться, что Вы защищены, что тревоги мамы пусты и если с этим проблем нет – всё Ок.
А вот третий аспект, на мойвзгляд, очень нуждается в том, чтобы его отрегулировать. Отношения между Вами и мамой очень сложные сейча.

моя мама твердить пора заміж, часто може ображати мене то що я коханка то що мачуха, то що йому так добре.,бо він з іншого міста.

Такое поведение мамы неконструктивно и, наверняка, глубоко Вас ранит. Сочувствую. В этой ситуации важно выстроить адекватные границы общения: что можно и что нельзя, как выражать несовпадение интересов/тревогу/заботу, ведь, вполне вероятно, мама в т.ч. слишком сильно переживает. Хорошая новость – выстраивание своих границ полностью находится в Вашей власти и это возможно. Плохая – процесс займёт время и усилий выдерживать мамины обиды и сопротивление новым правилам. Зато хорошие отношения того стоят. Думайте, решайтесь и обращайтесь для индивидуальной работы, буду рада Вам помочь!

Не надо маме ничего доказывать и объяснять. Если вы чувствуете, что вы взрослый человек, то и живите исходя из этого - проживайте отдельно, принимайте самостоятельно решения, а не оглядываясь на то, одобрит ли мама ваш поступок или нет. Она может быть недовольна, считать, что вы не так живете и не то делаете, то взрослый человек не доказывает родителям, а живет своей жизнью.

Доброго дня! Мама має свій стереотип поведінки, її нічого не влаштує і скільки б ви не намагалися доказати, що ви доросла це не призведе до успіху. У вас ця постійна боротьба забере багато сил і енергії. Ви власне влаштовуєте життя для себе чи щоб мамі вгодити?! Поважайте думку мами, як її право на свою думку, але це має бути вироком для вас. Це не означає, що ви з нею маєте згоджуватись. Ви маєте право на своє щастя, свої рішення, на своє життя. Ми не можемо зробити так, щоб всі були задоволенні.

Маму виправити немає такої можливості, вона має свою думку. А вам, можливо, пора приймати свої рішення і робити свої вибори відокремившись від мами.

Ви можете змінити своє ставлення до ситуації та вибудувати власні кордони, показавши як з Вами можна говорити, поводитись, а як ні. Важливо розуміти самій і дати зрозуміти мамі, що Ви здатні самостійно вирішувати, що робити зі своїм життям. Адже перш за все, повинно бути добре Вам, а не мамі.
Рекомендую звернутись за допомогою до фахівця для дослідження своїх особистих психологічних кордонів.