Не понимаю, в чем именно суть проблемы и не знаю с чего начать ее решение.
В отношениях обычно жутко привязываюсь к людям (нехватка внимания, общения, но при этом могу спокойно самостоятельно принимать решения и действовать). Из-за этого обычно отношения и портятся. Сейчас у меня достаточно крепкие отношения, парень понимающий и поддерживает меня, но я понимаю, что время от времени меня сильно заносит. Типа, трудно держать дистанцию и оставить человека в покое, когда банально нужно немного времени побыть на едине с мыслями.
Я понимаю, что это не окей, но как бы я не пыталась это сдерживать, в один момент все прорывается непонятной истерикой, которая появляется на ровном месте. Я понимаю, что слишком запуталась в себе, потому что одновременно и ненавижу себя, и думаю, что смысла в психовании нету, потому что все будет хорошо в любом случае. Но остановиться не могу.
Пыталась даже начать вести дневник, чтобы лишние эмоции выписывать, но особо не помогло. Когда говорю парню о том, что чувствую/делюсь этими эмоциями, он успокаивает; говорит, что зря я так, что все будет хорошо и что нету причин для таких эмоций. И как бы частично я это понимаю, но другая часть меня - сопротивляется.
Не понимаю, что делать и от этого страшно.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.