Депрессия

Добрый день Татьяна. У Вас сейчас непростой и очень ответственный период жизни. Вы растите маленького человека. И то , как это будет происходить, очень влияет на его дальнейшую жизнь. Вам конечно же нужно отдыхать. Год и 2 мес. это тот возраст когда ребенок может побыть уже с кем-то еще. К примеру в выходной закинуть к бабушке и уделить время себе или вместе с мужем провести его. Лучше это планировать, чтобы Вы настроились, что к примеру, в субботу у вас такой день. Или встреча с подругами, если она для Вас будет ресурсной. Или что-то еще, что доставляет истинное удовольствие.
Насчет гнева. Гнев живет в нас. Проявляется, в частности, когда мы чего-то , что нам нужно, не получаем. У Вас это здоровый сон. Его можно отследить от легкого раздражения, если, к примеру что-то не устраивает, до истинно гнева. С гневом можно и нужно работать. Отслеживаете даже легкое раздражение(это тоже проявление гнева). Рекомендую курс Убить гнев. Марины Селицки. Это глубокая работа над собой. В фейсбук есть группа Убить гнев.
А таблетки только приглушают чувства и эмоции. Таблетки-не выход.

Доброго дня, Тетяна.
Дуже Вам співчуваю, помітно, як Вам тяжко. Ваш гнів - це реакція на фрустрацію і щоб його зменшити, необхідно ліквідувати джерело фрустрації - незадоволені потреби у сні, спілкуванні, особистісному і професійному розвитку. Без цього нікуди, адже гнів - це вродженна емоція, яка еволюційно призначена для того, щоб організм вижив у ситуаціях незадоволення потреб. Діти - наше дзеркало, а яку модель поведінки вона візьме у мами, яка не дбає про саму себе?

высыпаться,иметь больше времени для себя,оставить на мужа не действуют,потому что у меня нет такой возможности.

Вам зараз здається, що ситуація безвихідна (тунельний погляд), однак завжди є вихід і важливо детально проаналізувати, які ресурси необхідні, які у Вас є, а яких Вам не вистачає для задоволення Ваших потреб. Якщо Вам це важко зробити (адже Ви зараз просто вигоріли), то зверніться індивідуально до психолога.

Отношения с мужем хорошие и гармоничные,он мог и погулять с ней,и покормить,но чаще он увиливал от забот о ней.

У цій цитаті спостерігається суперечність: з одного боку, Ви говорите, що стосунки гармонійні, а з іншого - про нерівномірний розподіл обов'язків у догляді за дитиною, що аж ніяк не свідчить про наявність цієї гармонії. Якби у вас були гармонійні стосунки, то Ви б зараз були щасливою. Ви запитували у чоловіка, чому він "обходить" догляд за донькою?

Она плохо спит ночью (зубы),раньше беспокоил живот,вообще за весь год,я поспала раз 10 ночью. Это сильно меня изматывает.

Психологічний стан дитини безпосередньо залежить від Вашого психологічного стану. Ще на перших етапах життя саме мама є тим регулятором емоційної сфери, поки дитина ще не навчилася робити це самостійно. Неспокійний сон дитини мже бути додатково пов'язаний і з Вашим психологічним станом.
Запам'ятайте: щасливі діти - це щасливі батьки.

Днём ещё все хорошо,а вот ночью когда просыпается,у меня бывает приступ гнева и я могу ее ударить. Меня это очень пугает. Я не могу справиться.

Співчуваю, що Ви так рагуєте - це свідчить про те, що Ви вже настілки вигоріли, що не можете відстоювати свої особистісні межі іншим способом. Це дійсно страшно. Водночас, хочу Вам сказати, що Ви велика молодчинка, що звернулися сюди на сайт і намагаєтеся вирішити цю проблему - це варте поваги. Тепер зрозуміть другий крок - зверніться індивідуально до спеціаліста. Вдягніть кисневу маску для себе, щоб потім вдягнути її на іншого.

Дочь привыкла со мной и не отходит от меня. Это в принципе меня не напрягает совсем.

У її віці - це нормально, адже формується базова прив'язаність, яку вона згодом інтегрує у власну особистість, що буде запорукою довіри до світу. Було б не нормально, якби вона уникала Вас, проводила час виключно на самоті або підбігала, а тоді і сама ж відштовхувала.

Також скажіть, будь ласка, у Вас почався цей неконтрольований гнів лише після народження дитини, чи його прояви були і попередньо? Як Ваш чоловік зараз реагує на Ваш стан? Ви казали йому про випадок із дитиною вночі?

Варто додати, що іноді проблема додатково може лежати і в гормональних змінах після народження дитини і це вже запит до ендокринолога, проте, в будь якому разі, перше що необхідно зробити - це збалансувати всі сфери Вашого життя + розвинути навички самоконтролю гніву і його конструктивного вивільнення.

Ответ отредактирован автором 14-08-2020 15:03:58

Добрый день, Татьяна.
Скорее всего, Вы гневаетесь не на дочку, а на то, чего Вам недостает. А ребенок показывает это.
Вы пишите, что с мужем гармоничные отношения. Замечательно! Обьсните ему, что на выходные Вам надо отдохнуть и хотя бы одну ночь (суббота -воскресенье) поспать отдельно. Если же муж работает каждый день, без выходных, то он попоросту сбегает и, возможно, Вы злитесь на мужа. дочь - как слабый обект, на которого можно вылить недовольство. Конечно, это только предположение, т.к. через описание сложно понять все нюансы вашей семьи.
На счет успокоительных, это решать Вам и врачу, который правильно подберет нужное средство.Иногда это помагает снять уровень агрессии. Ну, а причина останется нерешенной.
Всего Вам доброго!