Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Марта Калина
Марта Калина 3 години тому: «Добрий день! Ваша ситуація, коли хлопець не наближає і не відпускає вас можна назвати режимом очікування або «лавою запасних». А може йому просто потрібен друг? Він може ставитися»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 4 години тому: «Добрий день. З Вашого опису видно, що Вам дуже непросто у стосунках із мамою. Складається враження, що її постійні зауваження й критика змушують Вас постійно виправдовуватися та»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 5 годин тому: «Здравствуйте, Андрей! цитата: «Вобщем, может кто что подскажет на основе вышеизложенного, я просто был для неё свободными ушами или всё-таки какие-то ответные чувства могли быть?»»
Питання від: Анна Вік: 18

Хочу в туалет, когда выхожу из дома

Началось это, когда я была в 10 классе. Меня заставляли ездить на большое количество олимпиад, которые мне были не нужны. Я вставала рано утром каждую субботу, а иногда - и воскресенье тоже, и ехала на олимпиады. В то время у меня было мало друзей. Возможно я эмоционально выгорела и этот стресс вылился такой психосоматикой. Я очень часто хотела в туалет по-маленькому: на уроках, особенно - в дороге. В общем, везде, где доступа к туалету не было, либо надо было отпроситься. Из-за этого я переживала сильнейший стресс, очень волновалась.
В 11 классе я подружилась с многими людьми, была постоянно занята (подготовка к экзаменам, выпускному), встретила своего будущего парня. Казалось бы, я имела больше нагрузки, но именно в это время симптомы не пропали, но приносили меньше нервов.
Потом я поступила куда не хотела, снова нет друзей, ненавистный универ. Переезд в другой город, общежитие. Там тоже ни с кем не подружилась. Начало бесить всё: общежитие, универ, парень, соседка по комнате, этот город, окружение. Постоянная усталость, раздражительность. Симптомы обострились сильнее, чем когда-либо. Теперь ещё часто начало скручивать живот от нервов. Жизнь стала просто невыносимой. Стала чаще болеть (простуда, кожные заболевания). Если и планировала что-то кроме учёбы, должна была выяснить точное время, место, расположение уборной. Высидеть пару было очень сложно. Мне не нравилось выходить из кабинета, особенно - лекционного, где нужно было поднять ряд студентов, чтобы выйти. В общем, это было очень сложно и я считала, что моя жизнь идет под откос. Когда обьявили карантин, я очень обрадовалась. Вернусь домой, рядом уборная, нормальные условия, еда. Думала, что все наладится. На самом деле, открыла себе горизонты для самокопания. Из дому выходила редко, как будто в овоща превратилась. Теперь очень сильная тревога, когда выхожу из дома. Сердце сильно бьется, хочется в уборную по-маленькому, болит живот. Не знаю уже как разорвать этот порочный круг. Как УБРАТЬ эти симптомы, а не ослабить? Помогите пожалуйста.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Доброго дня, Анна.
Скажіть, будь ласка, Ви ще з дитинства були тривожною людиною? Ви зазначили, що це може бути психосоматикою - можливо (надмірне психічне навантаження, викид адреналіну та кортизолу). Однак, перш за все, я б Вам рекомендувала пройти базове обстеження у лікарів, щоб виключити білогічний компонент (уролог, невропатолог, ендокринлог, психотерапевт і психіатр, дерматолог тощо).

цитата:
Из дому выходила редко, как будто в овоща превратилась. Теперь очень сильная тревога, когда выхожу из дома.

А як зараз проходить Ваш звичний день? Чи спілкуєтеся Ви з друзями, хлопцем? Що найгірше може трапитися, у Вашій фантазії, якщо Ви вийдете на двір?

цитата:
Потом я поступила куда не хотела, снова нет друзей, ненавистный универ.

А Ви вступили на ту спеціалізацію, яку хотіли? Що Вам заважає завести нових друзів? Чи підтримуєте контакт із старими? Які у Вас стосунки з батьками? Що саме Вас дратує у місті, ВНЗ, одногрупниках, хлопцеві?

цитата:
Меня заставляли ездить на большое количество олимпиад, которые мне были не нужны. Я вставала рано утром каждую субботу, а иногда - и воскресенье тоже, и ехала на олимпиады.

Дуже співчуваю Вам, адже це дуже тяжко. Хто саме Вас "змушував" до цього? І хто "змусив" Вас вступити в універ і місто, які Вам не подобається?

Ви з кимось ділилися про свій психологічний і фізичний стан?

Ответ отредактирован автором 31-08-2020 15:10:20

Доповнення від автора питання ·
Дякую за відповідь. Не помічала за собою в дитинстві тривожності. Можливо вона й була, але не так яскраво виражена.
Зараз у мене знову почалось навчання, тому універ-гуртожиток. Спілкуюся, але не назвала б цих людей друзями. Близьких відносин не виходить побудувати. Є одна «подруга», але вона здається мені нещирою, тому я б не хотіла, щоб наші відносини переходили за межі «поговорити про навчання». З хлопцем усе гаразд, зараз він мене не дратує і в нас чудові відносини. Добре спілкуємося, він мене підтримує. Коли виходжу на вулицю, то відразу з‘являється бажання відвідати вбиральню, ну і найгірше, що може статися у моїй уяві це те, що я цієї вбиральні не знайду, якщо справді вона знадобиться. Тобто мій головний страх, що у такому стані я не розумію чи справді треба, чи це просто моя вигадка. У спокійному стані я розумію, що це безглуздо і насправді я не хочу, але коли йду кудись, ця думка повертається і я починаю нервувати, через це збільшується моє бажання, я ще більше нервую і виходить замкнуте коло. Це дуже заважає вирішувати повсякденні питання. Я не можу піти, куди я хочу, робити, що я хочу, через це. Я просто не можу насолодитися моментом, бо фоновою думкою завжди йде «Де тут вбиральня і коли я вже зможу туди сходити?».
Я все життя говорила мамі, що ні за що не вступлю в ЦЕЙ універ і на ЦЮ спеціальність, але поставила його останнім за пріоритетністю, аби хоч кудись вступити, якщо не пощастить. Зі своїми балами сюди я б вступила точно. Не пощастило. Заважає якраз ця моя фобія, нав‘язлива думка ( не знаю як назвати), бо моя голова зайнята нею. Та й завжди в мене були проблеми зі знайомствами та новими компаніями. Можливо, це пов‘язано з тим, що «поганий універ, отже і людей там нормальних немає». Зі старими друзями контакт намагаюся підримувати, але він дуже ненадійний. Я не бачу в них своїх друзів. Стосунки наче й хороші, але у багатьох поняттях наші думки розходяться. Я жила з мамою і бабусею, для яких золота медаль - вища цінність (вона в мене є), хоча для мене це пустий звук. Тому легко здогадатися, хто змушував мене їздити на олімпіади і бути відмінницею. Дуже багато сварок щодо цього, тому я не бажаю взагалі заводити цю розмову.
Одногрупники якісь лицемірні та високої думки про себе.
Вони зроблять усе, щоб отримати бажане, відкидаючи людяність та почуття інших. За спиною обливають брудом одне одного, а потім посміхаються в обличчя та щось ще говорять про дружбу. Мені ніколи не подобались риси характеру людей з цього міста, через це і саме місто не до вподоби.
Так, розповідала про це мамі. Вона сказала, що всі проблеми в моїй голові, а консультацію у психолога вважає марною тратою часу і грошей. Можливо, через те, що вона сама має такі проблеми, які долає самостійно. Також розповідала лікарю, яка приписала седативний препарат і поставила діагноз ВСД. Я читала, що такі ліки можуть викликати звикання і припинити дію після закінчення прийому. Чи варто їх пити?
Доповнення від автора питання ·
Може, я до всіх ставлюсь надто скептично, але розумію, що ідеальних людей не буває. З дитинства мама мені казала, що справжньої дружби не існує (лише якщо дуже пощастить) і коли я розповідала їй про якісь соціальні неприємності, вона казала, що далі буде ще гірше, що люди «у дорослому житті» ще жорсткіші, звертала мою увагу лише на погані риси характеру моїх друзів, знайомих.
цитата:
Я читала, що такі ліки можуть викликати звикання і припинити дію після закінчення прийому. Чи варто їх пити?

На жаль, я не лікар, тому я б Вам рекомендувала звернутися із цим питанням саме до іншого лікаря. Крім цього, не рекомендую Вам читати про діагнози і ліки в інтернеті, адже існує багато фейків + Ви не бачите цілісної картинки як спеціаліст.

цитата:
Вона сказала, що всі проблеми в моїй голові, а консультацію у психолога вважає марною тратою часу і грошей.

На скільки я зрозуміла, Ви зараз є фінансово залежною від матері. Тоді можливо Вам могли б допомогти інші роичі (наприклад, тато і т. д.)? Крім цього, не забувайте про психологічну службу при Вашому навчальному закладі.

цитата:
ну і найгірше, що може статися у моїй уяві це те, що я цієї вбиральні не знайду, якщо справді вона знадобиться.

Помітно, що зараз Ви боїтеся несподіваного енурезу, а не загрози ззовні, тому, як Ви і казали це "замкнуте коло". Надмірний контроль ситуації позбавляє Вас цього контрою: це так само, як почати концентруватися і контролювати дихання - згодом Ви почнете задихатися від паніки. Такі фобії пропрацьовуються на психотерапії із психологом-психотерапевтом.

цитата:
Можливо, через те, що вона сама має такі проблеми, які долає самостійно.

Які саме у неї проблеми і як вона їх долає? На Вашу думку, її метод подолання є ефективним?

цитата:
З дитинства мама мені казала, що справжньої дружби не існує (лише якщо дуже пощастить) і коли я розповідала їй про якісь соціальні неприємності, вона казала, що далі буде ще гірше, що люди «у дорослому житті» ще жорсткіші, звертала мою увагу лише на погані риси характеру моїх друзів, знайомих.

Дуже співчуваю Вам. Насправді світ такий, яким ми його бачимо або хочемо бачити і помітно, що установки, які Ви засвоїли від матері зараз знаходяться в структурі Вашої особистості і заважають Вам. Зараз Ви несвідомо і шукаєте "негатив" у кожній особі, щоб підвердити свою картину світу.
Доповнення від автора питання ·
Я маю деякі фінансові збереження і шукаю різні підробітки, але боюся, що психолог, вартість консультації якого мені підходить, виявиться недосвідченим або некомпетентним, не зможе мені допомогти, або ще гірше - нашкодить. З татом я не спілкуюся.
Мама також тривожна, особливо - перед поїздками (мене завжди дивувала її поведінка, чому вона так метушиться, а зараз - поводжуся так само. Якщо зробити висновок з її розповідей про своє життя, то я думаю, що вона стала тривожною після одруження і дуже нервувала, коли була мною вагітна. Можливо, це стало передумовою моїх проблем зараз. Бореться вона тим, що відволікається, багато працює, але я не вважаю цей метод ефективним, бо вона намагається сховатися від проблеми, які потрібно вирішувати. І я бачу, що не дуже в неї виходить її вирішити, вона просто навчилася не показувати свою тривогу. Скільки може знадобитися консультацій, щоб подолати мою фобію?
цитата:
Я маю деякі фінансові збереження і шукаю різні підробітки, але боюся, що психолог, вартість консультації якого мені підходить, виявиться недосвідченим або некомпетентним, не зможе мені допомогти, або ще гірше - нашкодить.

У Вашому випадку я б рекомендувала шукати психолога, який пройшов додаткову освіту із психотерапевтичного напрямку "когнітивно-поведінкова психотерапія" (КПТ) - у них дуже хороші протоколи, які направлені саме на такі випадки. Якщо говорити про цінову категорію, то Ви можете обрати спеціаліста, який починає психотерапевтичну практику під керівництвом супервізора (більш досвідченого психолога) - це екологічно + онлайн-консультації через скайп зазвичай дешевші (не потрібно платити за оренду кабінету) + також все залежтить від міста (наприклад, в Києві зазвичай дорожче).

Зі свого досвіду можу сказати, що зустрічала психологів, які мають великий досвід і безліч напрямків, проте були неекологічними і некомпетентними, тому все залежить від людини. Пам'ятайте, що Ви завжди можете подати скаргу в етичну комісію (асоціація до якої належить фахівець за напрямком) + припинити співпрацю. Ось Вам деякі "пункти" некомпетенгого спеціаліста: осуджує та обезцінює, дає чіткі поради, які Ви маєте виконувати, немає потрібної освіти, а пройшов "курси"; користується "псевдо і паро-науками" (езотерика і т. д.), розбирає ситуацію з позиції "гріха", нав'язує свою думку і не рухається у напрямку Вашого запиту. В будь-якому разі, Ви говорите психологу прямо, які у Вас існують хвилювання, переживання щодо самого процесу співпраці - це нормально і правильно.

цитата:
шукаю різні підробітки

Подивіться, Ви можете навіть підробляти, незважаючи на свою проблему - у Вас вже є потенціал для того, щоб впоратися з проблемою!)

цитата:
Бореться вона тим, що відволікається, багато працює, але я не вважаю цей метод ефективним, бо вона намагається сховатися від проблеми, які потрібно вирішувати. І я бачу, що не дуже в неї виходить її вирішити, вона просто навчилася не показувати свою тривогу.

Ви зрозуміли, що стратегія мами, на жаль, є неконструктивною, і я з Вами погоджуюся. Такий спосіб компенсації через працю призведе лише до вигорання. Водночас, Ви - не Ваша мама і самі обираєте, як боротися із Вашою тривогою.

цитата:
Скільки може знадобитися консультацій, щоб подолати мою фобію?

На жаль, я не можу дати Вам чіткої відповіді, адже часові рамки індивідуальні. Скажу точно, що це не 5-10 консультацій, а більше, адже Ви жили з такою стратегією поведінки майже все своє життя. Уявіть, що Ви усвідомили, що неправильно ходили все своє життя, а тут раптом вирішили це виправити. Для того, щоб нове крокування було у Вас автоматичним, Ви маєте практикуватися впродовж років хоча б кожного тижня і робити це посупово (повзати, потім робити кілька кроків з опорою, потім невеликі дистанції, потім вільне пересування). Психолог - це людина, яка є Вашою опорою і контролює цей процес.

Перш за все, я б Вам рекомендувала, знову ж таки, пройти обстеження у різних лікарів (щоб виключити біологічний фактор). Якщо Ви хочете, я Вам можу скинути лінк на проствітницьку відео-лекцію щодо тривожності одного спеціаліста, який працює в КПТ, щоб Ви мали базове уявлення. Тільки напишіть мені у приват.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.