Хочу в туалет, когда выхожу из дома

Question

Началось это, когда я была в 10 классе. Меня заставляли ездить на большое количество олимпиад, которые мне были не нужны. Я вставала рано утром каждую субботу, а иногда - и воскресенье тоже, и ехала на олимпиады. В то время у меня было мало друзей. Возможно я эмоционально выгорела и этот стресс вылился такой психосоматикой. Я очень часто хотела в туалет по-маленькому: на уроках, особенно - в дороге. В общем, везде, где доступа к туалету не было, либо надо было отпроситься. Из-за этого я переживала сильнейший стресс, очень волновалась. 
В 11 классе я подружилась с многими людьми, была постоянно занята (подготовка к экзаменам, выпускному), встретила своего будущего парня. Казалось бы, я имела больше нагрузки, но именно в это время симптомы не пропали, но приносили меньше нервов. 
Потом я поступила куда не хотела, снова нет друзей, ненавистный универ. Переезд в другой город, общежитие.  Там тоже ни с кем не подружилась. Начало бесить всё: общежитие, универ, парень, соседка по комнате, этот город, окружение. Постоянная усталость, раздражительность. Симптомы обострились сильнее, чем когда-либо. Теперь ещё часто начало скручивать живот от нервов. Жизнь стала просто невыносимой. Стала чаще болеть (простуда, кожные заболевания). Если и планировала что-то кроме учёбы, должна была выяснить точное время, место, расположение уборной. Высидеть пару было очень сложно. Мне не нравилось выходить из кабинета, особенно - лекционного, где нужно было поднять ряд студентов, чтобы выйти. В общем, это было очень сложно и я считала, что моя жизнь идет под откос. Когда обьявили карантин, я очень обрадовалась. Вернусь домой, рядом уборная, нормальные условия, еда. Думала, что все наладится. На самом деле, открыла себе горизонты для самокопания. Из дому выходила редко, как будто в овоща превратилась. Теперь очень сильная тревога, когда выхожу из дома. Сердце сильно бьется, хочется в уборную по-маленькому, болит живот. Не знаю уже как разорвать этот порочный круг. Как УБРАТЬ эти симптомы, а не ослабить? Помогите пожалуйста.

Оксана Сенченко · Answer

Доброго дня, Анна.
Скажіть, будь ласка, Ви ще з дитинства були тривожною людиною? Ви зазначили, що це може бути психосоматикою - можливо (надмірне психічне навантаження, викид адреналіну та кортизолу). Однак, перш за все, я б Вам рекомендувала пройти базове обстеження у лікарів, щоб виключити білогічний компонент (уролог, невропатолог, ендокринлог, психотерапевт і психіатр, дерматолог тощо).  

[quote]Из дому выходила редко, как будто в овоща превратилась. Теперь очень сильная тревога, когда выхожу из дома.[/quote]
А як зараз проходить Ваш звичний день? Чи спілкуєтеся Ви з друзями, хлопцем? Що найгірше може трапитися, у Вашій фантазії, якщо Ви вийдете на двір?

[quote]Потом я поступила куда не хотела, снова нет друзей, ненавистный универ.[/quote]
А Ви вступили на ту спеціалізацію, яку хотіли? Що Вам заважає завести нових друзів? Чи підтримуєте контакт із старими? Які у Вас стосунки з батьками? Що саме Вас дратує у місті, ВНЗ, одногрупниках, хлопцеві?

[quote]Меня заставляли ездить на большое количество олимпиад, которые мне были не нужны. Я вставала рано утром каждую субботу, а иногда - и воскресенье тоже, и ехала на олимпиады.[/quote]
Дуже співчуваю Вам, адже це дуже тяжко. Хто саме Вас "змушував" до цього? І хто "змусив" Вас вступити в універ і місто, які Вам не подобається?

Ви з кимось ділилися про свій психологічний і фізичний стан?Ответ отредактирован автором 31-08-2020 15:10:20

Оксана Сенченко · Answer

[quote]Я читала, що такі ліки можуть викликати звикання і припинити дію після закінчення прийому. Чи варто їх пити? [/quote]
На жаль, я не лікар, тому я б Вам рекомендувала звернутися із цим питанням саме до іншого лікаря. Крім цього, не рекомендую Вам читати про діагнози і ліки в інтернеті, адже існує багато фейків + Ви не бачите цілісної картинки як спеціаліст.

[quote]Вона сказала, що всі проблеми в моїй голові, а консультацію у психолога вважає марною тратою часу і грошей.[/quote]
На скільки я зрозуміла, Ви зараз є фінансово залежною від матері. Тоді можливо Вам могли б допомогти інші роичі (наприклад, тато і т. д.)? Крім цього, не забувайте про психологічну службу при Вашому навчальному закладі.

[quote]ну і найгірше, що може статися у моїй уяві це те, що я цієї вбиральні не знайду, якщо справді вона знадобиться.[/quote]
Помітно, що зараз Ви боїтеся несподіваного енурезу, а не загрози ззовні, тому, як Ви і казали це "замкнуте коло". Надмірний контроль ситуації позбавляє Вас цього контрою: це так само, як почати концентруватися і контролювати дихання - згодом Ви почнете задихатися від паніки. Такі фобії пропрацьовуються на психотерапії із психологом-психотерапевтом. 

[quote]Можливо, через те, що вона сама має такі проблеми, які долає самостійно.[/quote]
Які саме у неї проблеми і як вона їх долає? На Вашу думку, її метод подолання є ефективним?

 [quote]З дитинства мама мені казала, що справжньої дружби не існує (лише якщо дуже пощастить) і коли я розповідала їй про якісь соціальні неприємності, вона казала, що далі буде ще гірше, що люди «у дорослому житті» ще жорсткіші, звертала мою увагу лише на погані риси характеру моїх друзів, знайомих. [/quote]
Дуже співчуваю Вам. Насправді світ такий, яким ми його бачимо або хочемо бачити і помітно, що установки, які Ви засвоїли від матері зараз знаходяться в структурі Вашої особистості і заважають Вам. Зараз Ви несвідомо і шукаєте "негатив" у кожній особі, щоб підвердити свою картину світу.

Оксана Сенченко · Answer

[quote]Я маю деякі фінансові збереження і шукаю різні підробітки, але боюся, що психолог, вартість консультації якого мені підходить, виявиться недосвідченим або некомпетентним, не зможе мені допомогти, або ще гірше - нашкодить.[/quote]
У Вашому випадку я б рекомендувала шукати психолога, який пройшов додаткову освіту із психотерапевтичного напрямку "когнітивно-поведінкова психотерапія" (КПТ) - у них дуже хороші протоколи, які направлені саме на такі випадки. Якщо говорити про цінову категорію, то Ви можете обрати спеціаліста, який починає психотерапевтичну практику під керівництвом супервізора (більш досвідченого психолога) - це екологічно + онлайн-консультації через скайп зазвичай дешевші (не потрібно платити за оренду кабінету) + також все залежтить від міста (наприклад, в Києві зазвичай дорожче).

Зі свого досвіду можу сказати, що зустрічала психологів, які мають великий досвід і безліч напрямків, проте були неекологічними і некомпетентними, тому все залежить від людини. Пам'ятайте, що Ви завжди можете подати скаргу в етичну комісію (асоціація до якої належить фахівець за напрямком) + припинити співпрацю. Ось Вам деякі "пункти" некомпетенгого спеціаліста: осуджує та обезцінює, дає чіткі поради, які Ви маєте виконувати, немає потрібної освіти, а пройшов "курси"; користується "псевдо і паро-науками" (езотерика і т. д.), розбирає ситуацію з позиції "гріха", нав'язує свою думку і не рухається у напрямку Вашого запиту. В будь-якому разі, Ви говорите психологу прямо, які у Вас існують хвилювання, переживання щодо самого процесу співпраці - це нормально і правильно. 

[quote]шукаю різні підробітки[/quote]
Подивіться, Ви можете навіть підробляти, незважаючи на свою проблему - у Вас вже є потенціал для того, щоб впоратися з проблемою!)

[quote]Бореться вона тим, що відволікається, багато працює, але я не вважаю цей метод ефективним, бо вона намагається сховатися від проблеми, які потрібно вирішувати. І я бачу, що не дуже в неї виходить її вирішити, вона просто навчилася не показувати свою тривогу.[/quote]
Ви зрозуміли, що стратегія мами, на жаль, є неконструктивною, і я з Вами погоджуюся. Такий спосіб компенсації через працю призведе лише до вигорання. Водночас, Ви - не Ваша мама і самі обираєте, як боротися із Вашою тривогою. 

[quote]Скільки може знадобитися консультацій, щоб подолати мою фобію? [/quote]
На жаль, я не можу дати Вам чіткої відповіді, адже часові рамки індивідуальні. Скажу точно, що це не 5-10 консультацій, а більше, адже Ви жили з такою стратегією поведінки майже все своє життя. Уявіть, що Ви усвідомили, що неправильно ходили все своє життя, а тут раптом вирішили це виправити. Для того, щоб нове крокування було у Вас автоматичним, Ви маєте практикуватися впродовж років хоча б кожного тижня і робити це посупово (повзати, потім робити кілька кроків з опорою, потім невеликі дистанції, потім вільне пересування). Психолог - це людина, яка є Вашою опорою і контролює цей процес. 

Перш за все, я б Вам рекомендувала, знову ж таки, пройти обстеження у різних лікарів (щоб виключити біологічний фактор). Якщо Ви хочете, я Вам можу скинути лінк на проствітницьку відео-лекцію щодо тривожності одного спеціаліста, який працює в КПТ, щоб Ви мали базове уявлення. Тільки напишіть мені у приват.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Хочу в туалет, когда выхожу из дома

Ответы психологов