Дитяча поведінка

Пояснюю, що так не можна, але ж діалогу, як такого немає, бо він ще майже не говорить, тобто говорити з ним після садка про це- він не зрозуміє, що я від нього хочу, і коли він тікає чи бігає- хіба він когось чує- чи по хорошому, чи сваритись- він всеодно робить те, що йому потрібно.
З сестричкою у нього нормальні стосунки, вона до нього дуже гарно ставиться, буває ділять іграшки, сваряться, але я намагаюсь пояснить, якщо то суто її іграшка чи якась річ.
Звичайно, я більше переживаю за дитину, і хочу допомогти йому навчитись " Чути" Дорослих, розуміти, правильно реагувати, але й не скажу, що мені однаково на те, як через це до мене і до дитини відноситимуться колеги.

2 роки і 4 місяці- хіба це дуже рано? Він сам їсть, ходить на горщик. Старша у такому ж віці йшла до садка і ніяких проблем не було.
Змушена через фінансові проблеми

Дякую за пораду.
Я прекрасно розумію, що це адаптація, і така поведінка часто трапляється. Просто щодня, коли приходжу забирать його, а він там всього 2.5 години знаходиться, то тільки й слухаю, ох я бігала за ним, та не могла піднять, а у мене спина зірвана, і тому подібне. Хоча попередньо у них в яслях була теж дитина іншої колеги, яку взагалі постійно на руках тримали, панькалися, і т д. Я не хочу сказати, що мене не поважають, чи особисто через мене таке ставлення до сина. Просто ніяковію на ці всі їхні жалоби, і не знаю,що відповісти.

Доброго дня. Маю двоє діток, працюю вихователем. Виходило так, що старша донька була в моїй групі, і з нею не було ніяких проблем, вона реагувала на мої зауваження і зайве не користувалася тим, що поруч з нею мама-вихователь, а з меншим- просто не знаю, як реагувать на його поведінку, і як робить зауваження, щоб він мене почув- вдома я для нього авторитет, а в садочку справитись з ним важко. Зараз йому 3роки і6 місяців. Дуже часто,коли я розпочинаю заняття, всі дітки сідають на стільчики і уважно слухають, а він ні- то до іграшок біжить, то під стіл залізає гратись ( колега казала, що і в неї на заняттях він так робив декілька раз- балувався, але коли є я, то майже постійно себе так веде). Був випадок на вулиці - не пускав діток залізти в ракету, я пояснювала, що так не можна, що він тут не один і дітки хочуть гратись, він псіханув, зняв рукавиці і кинув на землю, я підняла і поклала їх на стіл, щоб діти не затоптали, а потім він зняв взуття!!!!! А надворі мороз! Я взяла його на руки, посадила на лавку і взула- що він зробив- побіг за павільйон , роззувся, і почав босий бігать...... Тут я себе стримувала, як могла- моя дитина веде себе так, заспокоїть не можу, в ноги йому холодно і бігає по холодній землі.... А ще, як завжди, поруч ходять люди,попід садком, і потім пишуть, який поганий вихователь. В цьому випадку я впіймала його, в першу чергу думаючи про його здоров'я і занесла в групу, бо взуватись він не давався... Скажіть, як себе вести в таких ситуаціях, як навчитись розуміть його поведінку і протести?