Здраствуйте! У меня такая проблема. Мой муж избегает со мною интимной близости. У меня не никаких физиологических нарушений. Я худенькая красивая. Он лежит в постели как ленивое бревно у меня такое ощущение, что я его изнасилую. Хоть днем нормально общаємся, а ночью просто невозможно лежать возле него весь зажатий. Мне хочеться просто елементарних обьятий. Бросить я его не могут в нас двое детей. Получается он унижает меня как женщину. Стоит ли мне ложиться к нему в постель? Добиватся любви или смирится и жить ради детей
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Здравствуйте! Вам 36 лет, вы замужем, у вас двое детей и возникла проблема - муж избегает с вами интимной близости. И вы спрашиваете, как вам правильно поступить? Стоит ли ложиться к нему в постель? Поправьте, если я что-то не правильно поняла.
Мне очень жаль, что вы оказались в такой ситуации. В такой ситуации и правда ощущается унижение и отвержение вас как женщины на самом базовом телесном уровне. Это не простая ситуация. Не многие люди способны достойно пройти этот путь и разрешить трудности этой ситуации. Мне кажется самое лучшее, что можно сделать в этой ситуации, спокойно начать говорить с мужем о том, что происходит. Потому что причин возникновения такой ситуации может быть масса. Причины, как психологического, физиологического, так и системно-семейного характера. И прежде, чем что-то делать и совершать поступки, хорошо бы вначале разобраться, что вообще происходит? Как вы оба оказались в такой ситуации? Как давно возникла эта ситуация? Возможно кому-то из вас, или вам двоим нужна психологическая или медицинская помощь.
Но начинать решать проблему, на мой взгляд, стоит все же с обсуждения этого вопроса с мужем.
С уважением, Елена Мороз.
Дякую за відповіді. Коли ми одружилися я бачила, що в нього була зажатість в інтимному плані. Але бажання близості було. В нас народилася дитина. Все було добре і бажання займатися і увага без будь яких розмов з моєї сторони все налагодилося. Але через 9 років я знов завагітніла, народилася дитина і я почала займатися її виховання, годуванням. Одним словом всю себе присвятила дитині, а коли вона засинала займалася старшим сином, просто розривалася між дітьми, щоб вони відчували турботу і любов. А ще в мене виник великий страх, що я можу завагітніти. Мені просто хотілося заснути хоч би на пару годин, щоб набратися сили для нового дня. Я повністю виключила близькість і коли йому захотілося я захотіла пояснити йому, що я боюся завагітніти він навіть, не давши мені можливості щось сказати каже: "ти якась фригідна.ну добре давай будемо жити заради дітей". Мене це тоді влаштувало бо втома і страх давали про себе знати Але якби він мені сказав давай будемо користуватися презервативом все буде безпечно не бійся. То звичайно я б погодилася. Ви подумаєте, чому я йому про це не сказала? Він взагалі уникає серйозних розмов, замикається або робить мене винною. Я якщо хочу щось сказати то довго думаю чи треба це робити. І так ми почали жити. Він працював, виконував чоловічу роботу, допомагав мені і засинав біля телевізора.. А я цілими днями з дітьми. Якісь дрібні побутові сварки були, але швидко все налагоджувалося. І він якби першим ішов на примирення. Дітей любить, обнімає, пригортає, грається з ними. Але одного разу він посварився з батьками і просто пішов з хати і пропав на три дні до свого найближчого друга. По телефону не хотів розмовляти а написав по вайберу: " хтоя ? Чоловік- ні я просто людина, яка виконує якусь роботу я до дітей буду приходити, а до тебе ні. " Я написала повертайся ми за тобою скучаємо. Давай поговоримо, розкажи,що тебе турбує. А він написав " мені з тобою нема про що говорити." А мене за ті три дні відбулася повне перезавантаження свідомості.Десь прокинулася та жінка яка спала дрімучим сном я починаю за ним скучати так почало до нього тягнути . Він повертається нічого не говорить і теж абсолютно змінюється. Починає теж добре ставиться я відчуває що він на мене дивиться поглядом сповненим любові. Просто як хлопець що бігає за дівчиною. Але це все вдень А вночі коли я його обнімаю він просто лежить ,як недоторканий. Нуль уваги Попросив зробити йому масаж ц сам роздягнувся тобто він хоче тих відчутів але до мене ніяких ознак бажання. Я думала може так довго не було може боїться що будуть проблеми з ерекцією але я перевірила там все добре " стоїть і тримається" тобто тіло його хоче близькості. В мене було відчуття що я його ізнасілую. Наскільки себе принизливо почувала,що мені хотілося просто все покинути і вийти. Він ж хотів бути чоловіком то чому він це в собі заперечує? І тому питання мені добиватися близькості руйнувати його страхи. Чи почати поважати себе, якщо він відкидає близкість може не варто так принижуватися. Відверта розмова просто ще більше його замкне. Що йому сказати що я його хочу ?? а він скаже, що втомився. Що сказати, що він як чоловік мене не задовільняє ? То я взагалі нашим стосункам нароблю біди.Дякую за будь- які поради.
Что Вам мешает поговорить с ним откровенно, что Вы хотите и что Вам не хватает. Если есть сложности, то лучше обратиться индивидуально, чтобы разобраться в причинах
Здравствуйте! Удивительно, такое ощущение, что первый вопрос писала одна женщина, а дополнение к вопросу - другая. И когда вы описываете детально, опираясь на временные рамки, ситуация выглядит немного иначе, чем изначально. И хочется ещё больше расспрашивать вас. В частности о таких деталях: вы живете с родителями? Чьи это родители? Чего вы хотите в своей жизни? И немного провокационный вопрос: Зачем вам близость (секс) с мужем?
Знаете, я бы посоветовала вам обратиться все же к психологу или психотерапевту в индивидуальную консультацию. Ваш вопрос достаточно интимный и отнестись к нему стоит с уважением. Разобраться на личной встрече с психологом, что же все-таки происходит с вами лично в вашей семейной жизни. А там дальше, возможно, появится желание и смелость рисковать и говорить с мужем на сложную тему.
С уважением, Елена Мороз
Доброго вечора! Дякую, що Ви мені пишете. Ми живемо з його батьками у великому будинку. Його батьки прекрасно до мене ставляться, підтримують. Але його батько в молодості пив, гуляв і зраджував своїй дружині, а також бив її, можливо, мій чоловік був свідком побоїв. В них в хаті був повний безлад і крики. Я не знаю, можливо, була і така ситуація, коли свекор приходив п' яний і домагався жінки. Можливо він з братом це бачили і це відклалося в них свідомості. До речі, його брат також пив і бив своїх жінок і не зміг реалізуватися в житті при будь якій трудності спивався і врешті закінчив життя самогубством. А ще його мати напевно боялася чоловіка, вона мені розказувала, що вона спала з своїми синами ще коли вони ходили в 7 клас. Напевне вона себе так захищала від насилля. І коли моєму чоловіку виповнилося десь 16 років і батько хотів вдарити матір він сказав."ще раз вдариш матір то я тебе заріжу." На цьому побої і гульки закінчилися. Цю всю ситуацію я дізналася рік назад, а живу я тут вже 12 років.І то мені це все розповіла свекруха. Чоловік же ніколи не розповідав нічого просто казав батько пив,а мати кричала. Як я писала вже про будь які серйозні справи він не говорить, а замовчує. Просто якісь банальні фрази, а по душам то ніколи завжди замикається. Якби до заміжжя я знала всю цю ситуацію то я б ще подумала чи варто мені йти в таку сім'ю. До заміжжя в нас не було близости. І я думала,який галантний чоловік іншим тільки треба що переспати. Коли я прийшла в їхню сім'ю, то вони навіть боялися один на одного крикнути в моїй присутності зараз в хаті спокій все як у звичайних сім'ях. Свекор чудова, добра людина в усьому мене підтримує,навіть не скажеш, що був таким тираном. Щодо сім'ї в якій виховувалася я , то батьки один одного завжди підтримують, хвилюються один за одного і вільно розмовляють один з одним про те, що їх не влаштовує. Ми завжди збиралися ввечері за столом і кожен розповідав про свій день, про свої успіхи чи переживання. Якщо мені чоловік починає щось говорити про якісь труднощі я завжди намагаюся його підтримати, щоб він розговарювався, не тримав в собі. Чого я хочу в житті?? Щоб зі мною чоловік розмовляв по душам, а не "спригував" з важливих тем,. щоб захоплювався мною як жінкою,а не як мамою його дітей чи як кухаркою. Навіщо мені секс? Життя таке коротке. Я хочу, щоб мене обнімали , пригортали, тактильних відчуттів, я теж хочу дарувати любов людині. Ну що ж це за стосунки коли чоловік сторониться жінки? Я можу йому сказати обніми мене, але це все буде штучно, а я хочу щоб це було по його ініціативі і щиро. Буду вдячна за будь які поради,що мені робити далі.
Почему Вы не можете так и поговорить со своим мужем? Вы говорите, что у него была своя история и он смог защитить мать от отца. Если есть ссоры в семье, то сексуальное желание может тоже пропадать. С этим лучше разбираться индивидуально. Устаёт ли Ваш муж на работе?
Похоже, вам все же важно поговорить с мужем. Вы пишите: «тіло його хоче близькості; з ерекцією все добре " стоїть і тримається"». И тогда вопрос, возможно в том, что вам не привычно, не приятно, унизительно, оскорбительно или ещё что-то проявлять инициативу в вопросе секса. Так бывает. Это не просто - проявлять инициативу. И тогда вам важно, опять же, поговорить с мужем. Сказать, что с вами происходит, что вам сложно и трудно сейчас, что вы хотите, чтобы он помог и стал более активным участником процесса близости (секса).
И все же я бы посоветовала вам обратиться все же к психологу или психотерапевту в индивидуальную консультацию. Ваш вопрос достаточно интимный и отнестись к нему стоит с уважением. Разобраться на личной встрече с психологом, что же все-таки происходит с вами лично в вашей семейной жизни. А там дальше, возможно, появится желание и смелость рисковать и говорить с мужем на сложную тему.
С уважением, Елена Мороз.
