Добрий день, Артем.
Уявіть собі, що ви їли якийсь екзотичний фрукт, якого я навіть не бачила. І прошу про нього мені розказати. Як ви будете мені розказувати? Ви будете порівнювати смак і запах цього фрукта, до знайомих і подібних фруктів, які ви знали раніше. Тобто, я буду знати про той екзотичний фрукт вашими уподобаннями, вашими симпатіями. Я буду знайома з цим фруктом, через ваші висновки.
Якщо перенести цю асоціацію на батька, ви теж знаєте про нього не від нього, а зовнішні загальні факти. Переважно висновки по фактажу біографії.
Я ні в якому разі не стверджую, що вам потрібно спілкуватися з батьком. Я лише хочу показати вам, що враження про нього ви можете скласти самі. А вже тоді прийняти рішення, чи хочете цю людину у своє життя, який формат відносин вам комфортний і чи взагалі вам потрібні якісь відносини.
У вашому тексті і в попередньому питанні, акцент на слові « робити». Тому я звернула увагу на категоричність вибору- робити- не робити. Така категоричність дуже нас обмежує і звужує варіанти. Між цими полюсами є багато проміжних. До прикладу - подумати, примірятись,
«Я боюсь, що він почне мене тягнути в секту, я чинитиму спротив, і всі відносини між нами припиняться.»
Оця фраза. Ми маємо і можемо будувати стосунки в комфортних для себе кордонах. Ми кажемо як і на яких умовах можна з нами комунікувати. Ви тут говорите лише про біле і чорне) Але можна виставити кордон- наприсклад сказати ми не спілкуємося про твою секту і не тягни мене туди. Тоді ми стаємо учасником процесу. Ми продовжуємо комунікацію.
Також хочу вам сказати, що всі незавершені ситуація, наша психіка буде завершувати у близьких стосунках. Любовних маю на увазі.
Робота з важливими фігурами- материнською і батьківською. В психології батьківські фігури не дорівнює мама і тато. А в терапії робота з фігурами- не дорівнює знайомитись з татом.
Тому, всеодно рекомендую вам терапію. Такий пласт не можливо вирішити ні книжками, ні самороботою. Це все треба проживати.
Ответ отредактирован автором 23-01-2021 10:19:49