Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 32 хвилини тому: «Кращого нікнейму ніж "Котики" за останій час я не пам'ятаю. Саме це і ваш ентузіазм у допомозі і те, що заради цього ви звернулись на сайт - мені особисто дуже симпатизує і надихає»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 1 година тому: «Це неймовірно круто! Те, що ви описуєте — це ознака високої професійної місткості та розвиненої емпатії. Ви не «заражаєтеся» її болем, не ранитеся об нього, а можете контейнувати й»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 година тому: «цитата: «Помічаю, що вона до мене приходить як до подруги, а не до психолога:) тому авторитет падає» Не зовсім зрозумів, про що йдеться. Від чого саме падає авторитет? Якщо вже »
Питання від: Алина Вік: 19

Ненависть к себе

Добрый день! Я не знаю что со мной. Я боюсь фотографироваться ( особенно боюсь случайных фотографий), у меня получается очень страшный нос, тонкие губы или огромные щеки как у распухшего 6 месячного младенца ( только они красивые, а я нет). Я смотрюсь на себя в зеркало часами, ищу красивый ракурс и если в зеркало я ещё могу смотреться, то камеры боюсь как огня, я редко делаю селфи, просто боюсь смотреть на себя. Случайные фотки/неудачные вызывают у меня истерику и ухудшение настроения, я никому не позволяю выставлять фотки со мной и если это кто-то из подруг делает, у меня начинается истерика и желание разнести все в пух и прах что попадется под руку, но я сдерживаюсь. Недавно подруга выставила фото со мной ( я была на той фотке как бульдог) я позвонила и мягко намекнула что лучше было ее не выставлять, но она не смогла ее удалить, и смысла к тому же не было: все и так все увидели и теперь будут думать что я фотошоплю фотки. Каждый раз когда я иду с подругой я закрываю лицо шарфом или маской, потому что мне стыдно идти рядом с такой красавицей, я вижу что не гожусь ей даже в подмётки. Делаю яркий макияж, пытаюсь скрыть все недочеты и ношу с собой в кармане маленькое зеркало чтобы смотреться в него. Сейчас появилась ещё такая проблема что если я вижу как мимо меня/в одном помещении/транспорте со мной есть красивая девушка, то я либо стараюсь выйти из помещения, либо если еду в транспорте, закрываю лицо маской. Мама, папа, сестра, другие родственники, подруги ( в том числе и та подруга которая выставила фото) не понимают меня, мама даже иногда с злости говорит что мне лечиться надо. Парни в интернете (только в интернете!!!) пытаются познакомиться, но это ничего не даёт. Интернет интернетом, а в жизни? Я не знаю что это такое и как от этого избавиться. Когда мне делают комплименты я начинаю злиться или просто делаю вид что поверила. Раньше такого со мной не было, это появилось недавно.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·
Также я не могу смотреть мелодрамы, иметь интимные отношения, ведь это все для красивых. Слово "красавица" вызывает у меня плач. Я из-за этого злюсь на мужчин, из-за их похоти и навязанных стандартов я ненавижу себя ещё больше
Доброго дня Аліночко! Вам можна поспівчувати, бо Ви психологічно живете у суцільному кошмарі... Підкажіть, будь ласка, а як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Які стосунки загалом були в родині? Це не тривіальні запитання, це можливо корінь Вашої проблеми...
...
Доповнення від автора питання ·
Детство у меня прошло нормально, всегда говорила что я красавица, а мама в шутку говорила что нет, но в серьез говорила что красавицы это тупые дурочки с накачанными губами, а я просто красивая девочка. Был мальчик в школе который постоянно меня обзывал и дразнил, но в последствии оказалось что я ему нравилась и он попросил прощения и больше не обижал меня. В детстве я постоянно фотографировалась, кривлялась, а в подростковом возрасте вообще пользовалась популярностью у парней, ходила на свидания и кокетничала. Потом мне устроили травлю из-за этого, якобы я чересчур откровенно себя вела, но внешность мою не трогали, просто называли распутной, хотя я вообще была девочкой. Я не понимаю что произошло потом. Иногда мне хочется ударить себя, но я сдерживаюсь, видимо ещё в своем уме
"а в подростковом возрасте вообще пользовалась популярностью у парней, ходила на свидания и кокетничала. Потом мне устроили травлю из-за этого, якобы я чересчур откровенно себя вела, но внешность мою не трогали, просто называли распутной, хотя я вообще была девочкой. Я не понимаю что произошло потом".
Подростки могут быть жестоки, к сожалению. Алина, вы описываете травматизацию. С этим нужно работать индивидуально, обсуждение в паблике может быть небезопасно для вас.
...
Доброго дня Аліночко! Те, що з Вами зараз відбувається - це наслідки отієї ситуації, вірніше наслідки від отриманої травми, коли "зламалося" Ваше бачення себе... Вам дійсно потрібна терапія і якомога швидше!
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?