Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 24 хвилини тому: «Вітаю! цитата: «Підкажіть будь ласка фрази і спілкування з подругою, щоб дійсно надати їй психологічну підтримку» Вважаю, що в цій ситуації варто бути не тільки чутливою і підтри»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 33 хвилини тому: «Доброго ранку! цитата: «Останнім часом відчуваю себе не дуже добре і сама не до кінця розумію, що зі мною відбувається.» Співчуваю Вам. Водночас хочу звернути увагу - Ви доси»
question author 8 годин тому: «Реакція на відповідь № 391834 для Ирина Константиновна Зубиашвили Це точно!!!»
Питання від: 455 Вік: 30

Личностные проблемы

Не могу постро ить отношения. Меня всю жизнь контролировал жёстко. И сейчас звонят. Я чувствую вину, если мама не одобряет выбор. Стыд, что хочу встречаться или одела слишком вызывающе при ней. Нету ее рядом, мне легче. Но она постоянно меня контролирует, даже по моб. Я уже даже боюсь общаться с молодым человеком, потому что маме он может не понравится. У меня нету личной жизни. До 30 лет, мама меня держала при себе, была холодная, теперь начала делать вид, что ей не все равно, что со мной происходит. Спрашивать о парнях, с кем говорю так подолгу. Я не хочу с ней говорить, и испытываю обиду, что она меня держала до такого возраста. Я ведь и раньше хотела отношений. Я уже и не хочу отношений привыкла быть сама, но теперь мама заставляет быть с кем-то, а когда я хотела, считала меня маленькой и неспмостчиельной. Я теперь одна и хочу быть самой. Я не хочу проживать мамину жизнь. И жить не хочу так. Что мне делать... Апатия и бессилие... Мне плохо... Как быть
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня! Співчуваю! Те, що Ви описуєте називається відсутність сепарації з батьками (внутрішнього відокремлення). Ви на рівні підсвідомості ще й досі залишаєтеся отією маленькою дівчинкою, яка так потребувала материнської любові, що ладна була робити що завгодно аби цю любов отримати... І на життя Ви також дивитеся не очима дорослої жінки, а очима дитини.. І від Вас це не залежить... Бо це наслідок так званих дитячих травм... До тих пір, поки Ви не знайдете в собі сили "витягнути" травми на поверхню, вони будуть Вас "з'їдати"... Вам однозначно потрібна індивідуальна терапія з психологом...
Здравствуйте! За апатией и бессилием скрывается злость и на маму, и на себя.
Важно постепенно, маленькими шагами сепарироваться от мамы, ее заботы и контроля. Например: тему отношения не обсуждать, ничего не рассказывать. Обозначив границу, что я не готова и эта тема закрыта пока что. И каждый раз повторять одну и ту же фразу.
И конечно это понесет за собой последствия, в виде обид, провоцирование чувства вины. И это нормально. Мама имеет право обидеться и расстроиться на ваше новое общение. Вы можете только выразить свое сожаление. И внутреннее понимание, того что эти все шаги улучшат ваши отношения со временем, поможет не отступать от своего.
Здравствуйте. Искренне Вам сочувствую.
цитата:
Я не хочу с ней говорить, и испытываю обиду, что она меня держала до такого возраста.
Поддержу коллег: у Вас не пройден этап сепарации, поэтому, отчасти, Вы и позволяли ей держать себя до этого возраста. Попробуйте для себя четко определить свои границы (где, когда и как мама может быть в Вашей жизни) и твердо отстаивайте их. Это чревато ее обидами, манипуляциями, но это ее выбор.
Если же это сделать не получается, то выход - обратиться в личную терапию к психологу и вместе с его (ее) поддержкой сепарироваться от мамы, учиться выстраивать и соблюдать границы, работать с возникающими чувствами (обида, гнев, вина..), и над своей ценностью.
...
У вас запрос на длительную психотерапию. Самостоятельно справиться со своими переживаниями, сепарироваться от мамы и перестать оглядываться на нее, строя свою жизнь, невозможно.
...
Добрий вечір
Підтримую колег. Сепаративний процес не пройдено. Щоб сепаруватись від значимої фігури, потрібно розуміння особистих кордонів. А у вас злиття. Також потрібна агресія- а ви не можете сказати мамі що злитеся на неї і відчитуєтесь по телефону.
Не робити вибір жити так, як хочеться- це теж вибір. Такий собі вибір без вибору. А наслідки всеодно є.
Виберіть себе. Почніть з вибору психотерапевта і міняйте своє життя.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?