Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Боячись осудження, ми будемо поводитися так, що неминуче на себе його на...»
Питання від: peace.of... Вік: 18

Я не умею плакать

Я не могу заплакать...
Подозреваю, что проблема пошла ещё с детства, когда родители говорили \'\'ты истеричка?что за психи?у нас в семье психичных не было, одна ты такая\'\' и тд.
Но всё же...
Когда мне плохо, я просто смотрю в стенку и терзаю себя, но не чувствую эмоционального освобождения после этого.
Даже когда хочется реветь - мой максимум - покривляться и ни одной слезинки, следовательно - никакого отпуска проблемы. Они просто накапливаются и я не могу никак успокоиться, просто постепенно отвлекаюсь, но тягость остается...
Помогите, пожалуйста, я так больше не могу...
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

доброе утро.
цитата:
Подозреваю, что проблема пошла ещё с детства, когда родители говорили ''ты истеричка?что за психи?у нас в семье психичных не было, одна ты такая'' и тд.

кто конкретно автор этих слов? когда это было? сколько вам было лет? вы запомнили какую то конуретную ситуацию, или вам об этом рассказали?
...
Здравствуйте. Я понимаю о чем вы говорите, когда-то дать волю своим чувствам , слезам и проявить слабость для вас было опасно, вы получали осуждение и вам было больно и не приятно что ваши чувства обесценивали. Замечайте что вы уже не в той ситуации, сейчас вы в безопасности, в других условиях, и опираетесь на себя. Подумайте что те люди сейчас в данный конкретный момент не влияют на вас и ваше состояние. И конечно было бы не плохо обратиться к специалисту на прямую, и проработать обиду и те чувства которые вы блокируете, и которые мешают вам сейчас. Держитесь, вы справитесь.
...
Здравствуйте. Искренне сочувствую вашей ситуации. К сожалению, многих детей так же травмировали в детстве из-за родительского желания, чтобы ребенок был более "удобным".
цитата:
Я не могу заплакать...
Подозреваю, что проблема пошла ещё с детства, когда родители говорили ''ты истеричка?что за психи?у нас в семье психичных не было, одна ты такая'' и тд.

Вышесказанное свидетельствует о родительском запрете на чувства. Это как раз, когда детям говорят: "не плачь", "сколько можно рыдать" и т.д.
цитата:
Они просто накапливаются и я не могу никак успокоиться, просто постепенно отвлекаюсь, но тягость остается...

Необходимо прорабатывать детский запрет со специалистом, как вариант с метафорическими картами.
...
Доброго дня! Як на мене, за невмінням плакати, стоїть блок, який закриває собою якусь дуже серьозну травму. І, якщо спиратися на Ваші слова, родом вона з дитинства. Тому що маленькій дитині буває дуже важко усвідомити та "переварити" якісь дії дорослих або якісь травмуючі ситуації. і тоді підсвідомість, щоб захистити від руйнації психіку, травму приховує отакими блоками... Коли подорослішавши, людина починає усвідомлювати що щось не так, починає шукати відповідь та допомогу- це означає, що внутрішньо вона вже готова до змін! Залишилося тільки зняти блоки та "витягнути" травму наверх. Бо вже доросла людина має сили травму здолати...
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?