Тривожна мама і транжира

Марія, доброго времени суток!
Внимание, забота о детях - это естественное, природное состояние мамы. Вы озвучили своё неожиданное предположение:

настільки сильно переживаю за них,що витрачаю кожен раз багато грошей на аналізи, і ніби вишукую в них хвороби .

Возможно с этим "ніби" имеет смысл разобраться?
Вы проверяете обоих детей или кто-то из них под особым контролем и более пристальным вниманием, а второй уже идёт "прицепом"?
Допустим, Вы обнаружите у ребёнка болезнь - что тогда, как\какой Вы себя почувствуете тогда?

Мария, добрый день!

Маю діток 2 місяці і 5 рочків,і настільки сильно переживаю за них,що витрачаю кожен раз багато грошей на аналізи, і ніби вишукую в них хвороби . Я не можу з тим справитись.Чоловік в командіровці,тому я вже як 11 місяців виховую сама двох дітей.

Я бы Вам рекомендовала обратиться индивидуально к специалисту за терапией. Вы действительно находитесь в тревоге и то, что Вы сдаете так часто анализы скорее говорит о том, что Вы не можете с чем-то справиться и, поэтому выискиваете болезни у детей. У Вас еще совсем маленький младенец и он чувствует Ваше психическое состояние. Вам тяжело сейчас одной справляться с двумя детьми, ведь это действительно требует много эмоциональных и физических сил. Есть ли кто-то в Вашем окружении, кто может Вас поддержать? Младенцы очень нуждаются в матери, которая поможет им "переваривать" их собственные чувства, поэтому Вы можете чувствовать, как его тревогу, так и свою собственную. Психика женщины в период беременности и после рождения ребенка регрессирует для того, чтобы мама могла чувствовать лучше потребности ребенка, поэтому Вы можете быть так переполнены.

Доброго дня Маріє! Те, що з Вами відбувається дуже схоже на підвищений загалом рівень тривожності. Адже все у цьому світі дуже відносне. Можна втримувати внутрішню рівновагу, зберігати спокій і цим допомагати своїм діткам під час дійсно складних захворювань. А можна "накручувати" себе, коли ніяких хвороб не існує, і цим забирати у своїх дітей сили, так необхідні їм для утворення міцного імунітету. Але, на превеликий жаль, одним лише бажанням перестати хвилюватися, допомогти неможливо. Бо це Ваші внутрішні, швидше за все, звичні реакції. Яким було Ваше дитинство? Хто був з Вами поряд і на скільки? І у який спосіб це виражалося по відношенню до Вас?

Ответ отредактирован автором 04-08-2021 18:02:50

Добрий вечір, Маріє. Чи були якісь важкі захворювання у Вас або Ваших близьких? Раптові смерті від хвороби?

Добрий вечір. Цікаво, що спільного у витрачанні коштів на аналізи та на витрачанні коштів на вилазку у місто? Начебто гіперкомпенсація якоїсь потреби.
А на що ви втрачаєте кошти? Та як на це реагує чоловік?