Доброго вечора Анно! Коли втрачаєш рідну людину, особливо передчасно та несподівано, ніякі слова втіхи не допомагають... Спершу. коли ми тільки народжуємося, ми повинні призвичаїтися жити у цьому світі... Потім ми повинні звикнути жити без того, хто привів нас у це життя і був весь час з нами поряд... потім будемо звикати до появи маленької істоти, про яку повинні будемо навчитися турбуватися... Насправді, сильніше за все нас змушує страждати неможливість щось виправити, змінити, проконтролювати... І це не тимчасове явище, це повністю хибне уявлення про те, як насправді влаштовано все у цьому світі... Що у таких ситуаціях означає почуття провини? На мій погляд - це бажання взяти керування цим світом на себе, тобто, керування всіма процесами одночасно... І чим сильніше бажання контролю, тим сильнішими будуть страждання... Бо це намагання відповідати за те, що нам насправді не належить... То все ж, чи можна щось змінити, щоб "перепалити" страждання? У матеріальному сенсі цього слова, ні не можна, бо час рухається лише в один бік, в майбутнє... Але у емоційно-психологічному плані, так, ми можемо змінити практично все... І найдивовижніше, що те, що змінюється в середині нас, змінюється і на рівні душі іншої людини, навіть, якщо вона вже не з нами... Але це вже тем не для формату цього сайту...
Ответ отредактирован автором 29-09-2021 21:54:31