Бабушка забрала у внука ( 5 лет) конфеты, сказав, что сначала нужно покушать. После этого внук разозлился и стал играть в 《тюрьму》. 《 Я тебя посажу в тюрьму.》
Бабушка перевела всё в шутку, сначала подыграла, потом остановила :《Я больше не хочу играть》.
С тех пор прошло полгода, внук постоянно говорит, что бабушка плохая, потому что забрала конфеты и я её посадил в тюрьму. Разговоры с внуком, объяснения невестки не помагают. Он как застрял в этой ситуации. Подскажите, пожалуйста, как быть.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Предположу, что и до этой ситуации и после не все гладко в отношениях.
Ребенок может циклиться на этой ситуации, если и по другим вопросам нет согласия и доверительных отношений.
Какие отношения с внуком были ранее?
Какие отношения с родителями ребенка?
Как часто внук видится с бабушкой?
Какие принципы у бабушки воспитания внука, общения с ним?
Я так понимаю вы та самая бабушка и есть?
Или кто вы ребенку?
Добрый вечер!
Кого эта ситуация больше всего беспокоит , бабушку, невестку? Что Вас так напугало? Это нормально доя ребёнка, если у него что-то забирают, то он пытается себя защитить
Доповнення від автора питання·
Да, я та самая бабушка. Отношения с внуком были нормальными, но близкими не назовёшь. Когда внук приезжает с родителями, всегда сначала прячется, не хочет здороваться, мы не настаиваем, через время начинает общаться. Я в воспитание не вмешиваюсь. Занимаюсь с внуком тем, чем он захочет: раскрашиваем, играем машинками. Так было и есть всегда. Оставался у нас без родителей редко. А сейчас даже приезжать с родителями не хочет.
Вы не ответили как часто он приезжал к вам?
Какие отношения между вами и родителями ребенка?
Что значит отношения были нормальными? Опишите их подробнее пожалуйста
Я так понимаю вы бабушка со стороны папы ребенка?
Какие отношения с невесткой?
Ребёнок таким образом проявляет агрессию , он злится на Вас. С ним нужно просто об этом говорить не с позиции силы, а понимания. Вы говорите, что раньше отношения были нормальные,, а что сейчас происходит. Дети не существуют отдельно от родителей, они ее отражение , просто свои чувства и эмоции они могут показывать в игре
Доповнення від автора питання·
Да, я бабушка со стороны папы. Отношения с невесткой сдержанные. Ездим и отдыхать вместе, но я стараюсь не вмешиваться в их семью: замечаний не делаю, без просьбы советов не даю. При этом невестка с рождения внука держит на дистанции: то " я сама справлюсь", то " микробы принесёте", то " будет плохо спать". Поэтому и видимся от настроения невестки то несколько вечеров за неделю, то каждый вечер воскресенья, то один вечер за 2 месяца.
При этом открытых конфликтов не было.
Открытых конфликтов не было. Но это и не обязательно, чтобы ребенок считывал настроение взрослых и подстраивался под него.
Какие чувства у вас к невестке?
Изменились ли ваши отношения после рождения ребенка?
Возможно, что-то происходит больше между Вами и невесткой, что Вы не замечаете. У них своя семья и, поэтому складывается такое отношение, что она хочет минимизировать общение и Ваше влияние на внука
А сейчас невестка рассказывает, что не хочет к нам ехать, потому что бабушка плохая. И начинает вспоминать эту ситуация. Как она мне говорит, что ему объясняет, что дома тоже конфеты после еды, и тоже нужно кушать. А он опять своё.
У вас есть проблемы не с внуком, а с невесткой. А ситуацию с конфетой это лишь повод, удобный предлог, чтобы не ездить к вам и не общаться.
Дети все считывают, им не обязательно видеть открытые конфликты. Дети чувствуют настроение родителей.
Вы пишите про отношения с невесткой сдержанные, с внуком нормальные.
Если честно, мало что понятно. Кроме того, что у вас нет теплых отношений и невестка не особо хочет общаться.
А что говорит ваш сын?
Внук это лишь причина, чтобы минимизировать с Вами общение. С внуком все в порядке. Вам нужно прояснить отношения с невесткой . Возможно, что есть конкуренция между Вами за сына и ее мужа, что Вы пока не готовы его отпустить. Это лишь предположение и только Вы сами знаете причину между Вами
Доповнення від автора питання·
Я хорошо отношусь к невестке, она заботливая, внимательная, старательная, но очень тревожная. Как будто постоянно ждёт, что должно что- то плохое произойти, вроде как недоверяет мне, я это чувствую, поэтому стараюсь больше молчать.
Какие у неё отношения с ее матерью ? Главное, что Вы понимаете, что она сама по себе тревожный человек и между Вами вполне нормальные отношения
Доповнення від автора питання·
Сына я давно отпустила. У него это второй брак. Он постоянно занят работой и проблем в наших отношениях не видит. Говорит, что на невестку иногда " что- то находит", просит не обращать внимание. Первый негласный конфлик был после того, как на день рождение моей мамы пришли ещё родственники и стали обращать внимание на 5месячного тогда внука. " Устроили цирк" с её слов. И мы не общались 4 месяца.
"Первый негласный конфлик был после того, как на день рождение моей мамы пришли ещё родственники и стали обращать внимание на 5месячного тогда внука. " Устроили цирк" с её слов. И мы не общались 4 месяца"
А в чем конфликт?
Что значит стали обращать внимание на внука?
Как невестка отреагировала на это внимание?
И что значит вы давно отпустили сына?
У вас какие с ним отношения?
Вы говорите, что она очень тревожная, а 4 месяца это ещё маленький ребёнок доя общения с большим количеством родственников
Доповнення від автора питання·
Сын приезжает всегда только во всей семьёй. Или только, чтобы привезти/ забрать внука. Раньше если сам заезжал на полчасика, то невестка за это время успевала несколько раз позвонить и торопила домой.
Интересно, по какой причине вы выборочно отвечаете?
Пока складывается ощущение, что у вас с сыном не близкие отношения, он живет своей семьей, невестка тоже не особо хочет с вами общаться. То логично, что внук и не хочет к вам ездить. С ним, к слову, у вас тоже не особо близкие отношения. И похоже, что рано или поздно как не с конфетой, так по другому поводу, но к этому результату вы бы пришли
Доповнення від автора питання·
Извините за задержку. Писала, но не поняла куда всё делось.Пришлось разбираться с авторизацией.
С сыном у меня доверительные отношения. Просит всегда подождать, пока невестка успокоится, не обращать внимание.
На дне рождения мамы невестка после 10 мин общения с гостями ушла с коляской за дом, там около двух часов качала коляску, хотя внук не плакал. К столу не подошла. Сын то к ней, то к нам, но больше с ней был. Потом 4 месяца не приезжали, на мои звонки не отвечала.
А в чем вы видите конфликт в той ситуации?
Вы пробовали с невесткой в открытую поговорить про ваши с ней отношения?
Доповнення від автора питання·
4 месяца она не отвечала на мои звонки. Сын говорил, что она не хочет приезжать. А по поводу звонков, сначала думал, что она не могла ответить, потому что была занята, не услышала... Потом как- то взял мой телефон и сам пытался с него звонить. Через месяц приехали, но он просил её " не трогать". Поэтому и не говорила я с невесткой тогда на эту тему. Через пару лет я вспомнила, она перевела тему.
Я имела в виду обговорить не ту конкретную ситуацию, а ваши отношения с ней вообще.
Доповнення від автора питання·
Даже не знаю, что мне обговаривать. У нас с ней то всё хорошо, то никак вообще.Чуть что- то не так(сказали, что внуку нужно бы уже в садик ходить, не нужно давать антибиотики) - она перестаёт общаться. Поэтому я и стараюсь сейчас больше слушать и не высказывать своё мнение, а то она очень остро на него реагирует.
Когда внук у нас оставался, я должна была каждый час- два писать и присылать ей фото, потому что "она волнуется".
Если она поссорилась с моим сыном, сразу - хочу развод и больше не общается. Проходит время, всё налаживается.
Что ж, похоже, ваша невестка излишне не только тревожная, но и в позиции ребёнка, который не умеет прояснять ситуацию, а предпочитает уходить из контакта.
Пока она так ведёт себя, не очень много шансов на благосклонность внука к вам
Доброго вечора! Перечитала декілька разів Вашу невеселу сповідь. згодна з колегами, та хочеться до всього ще дещо додати. У стосунках не буває такого, щоб тільки хтось один був винний у ситуації. Те, що онук "відзеркалює" стосунки з невісткою - це безумовно. Так само, як і те, що Ваші стосунки з невісткою також "дзеркалять" щось, про що Ви вже забули або просто не хочете згадувати. І це не обов'язково може стосуватися безпосередньо Вашої невістки... Адже життя завжди щось "виносить" на поверхню різними ситуаціями... І щоб спробувати Вам допомогти налагодити стосунки з онуком - а отже, з невісткою, потрібно на багато більше інформації... Які у Вас були стосунки з Вашою свекрухою? Які стосунки з мамою? Якою Ви були по молодості? На скільки були спокійною чи тривожною? І це далеко не всі запитання, які б могли, як на мене, висвітлити "коріння" проблеми...
Доповнення від автора питання·
Ох, скільки всього "підняли на поверхню". Я думала, що справа тільки у зациклюванні онука на ситуації.
Хотілось би ще сказати, що у сина це другий брак. Перший раз він одружився, коли ще навчався у технікумі. Невістка була вагітною. Вони почали жити у нас, а з нами ще живе моя мама. Народилася онучка. Ми намагалися в усьому допомагати. Моя мама сиділа з онучкою, поки невістка закінчувала навчання. З невісткою у мене були гарні відносини, хоча вона відразу встановила особистісні кордони, як дружина і мама була ніякою. Я багато займалася онучкою: лікування, гуртки, відпочинок. І продовжувала це робити навіть після розлучення сина. Онучці тоді було 4 роки і до 10 років у нас були гарні відносини.
Друга невістка повна протилежність першій. І мені іноді здається, що вона намагається довести, що краща як мама і дружина. Від допомоги завжди відмовляється, з дітьми ( є ще менший онук 1,5року) справляється сама. " Я сама зможу".
Обидві невістки навчили мене говорити " ні", встановлювати свої кордони, бо я завжди була слухняною, а мама і свекруха мене постійно повчали.
Зараз я болісно ставлюсь до відносин з усіма онуками. У мене є робота, вільного часу небагато, але онуки для мене на першому місці, особливо онучка.
Порадьте, будь ласка, що мені треба змінити.
Почему-то ощущение, что желание и способность невестки справляться самой у вас вызывают негативные чувства. Как будто молодая мама просто обязана быть беспомощной и не способной самостоятельно быть с ребенком. Возможно я ошибаюсь, но показалось так.
А еще заметила, что и первая невестка по вашему мнению была не такая и не достаточно хорошая и вторая тоже.
Какая причина была развода у вашего сына?
Про сына вы мало пишите, а интересно про ваши отношения и как он участвует в этих ситуациях с невестками
Доповнення від автора питання·
Сын больше занят работой. У меня с ним хорошие отношения, но поговорить один на один редко получается. А так он проблем особенно не видит.
Говорил, что, когда Артём( внук) от нас приезжает, то дома неуправляемый.
Может потому, что редко у нас бывает?
Я не считаю, что невестка не может сама справится. Она действительно всё успевает. Только потом бывает нервничает, говорит, что сил нет. Предлагаешь помощь с детьми - и ей хорошо, и нам радость- резко отказывается. Вот и думаю, что же не так?
Может я и правда многого хочу?
Дякую за відвертість! А чому Ваш син розвівся з першою невісткою? Хто був ініціатором розлучення?- це перше. Друге. Вам не здається, що прослідковується певна схожість? Кордони вибудовують обидві невістки, хоча вони зовні різні і це вже з другим онуком не складаються стосунки... А що стало причиною того, що зіпсувалися стосунки з онучкою у десять років? Окрім того, як на мене, дуже уважно потрібно прислухатися до слів Вашого сина "от нас приезжает, то дома неуправляемый...".
Доповнення від автора питання·
Ініціатором розлучення був син. Онучка стала сваритися з мамою, коли приїзджає від нас. Як говорить перша невістка, що вона тоді не може "підлаштуватись під маму", стає дратівливою, неслухняною. Але, коли онучка у нас, ми з нею находимо спільну мову, вона поводить себе спокійно. Хоча у нас бувають різні погляди на одяг, на відношення до навчання. Я більш вимоглива до охайності, до відповідальності. Онучці зараз 12 років, тому я висловлюю свою думку, але не наполягаю. Потім вона говорить, що не буду приїзджати, бо через вас посварилася з мамою. І поводить себе так, наче я її образила.
А чому онук може ставати " неуправляемым"? Як на мене, то через те, що без батьків у нас він залишається рідко, нові відчуття.
Я згодна з Вами, що є схожість у ситуаціях і це при тому, що з онучкою я проводила набагато більше часу і раніше ми з нею жили душа в душу, я займалась і її розвитком, і лікуванням, забезпечувала всім необхідним. Потім стала помічати, що не хоче одягати те, що ми разом купували ( і їй воно подобалось). А зараз говорить, щоб я нічого не купувала, " мені мама купить". Я погоджуюсь.
А з онуком з народження було все навпаки. Я для нього майже чужа людина.
Чому я не витримала і написала про онука? Бо ніяк не можу пережити зміну відносин з онучкою, вона мене " наповнювала". А тут і така ситуація з онуком, от і не витримала.
Дуже хочу розібратися. Що роблю не так?
Доброго вечора! Ви пишете "А з онуком з народження було все навпаки. Я для нього майже чужа людина. Чому я не витримала і написала про онука? Бо ніяк не можу пережити зміну відносин з онучкою, вона мене " наповнювала"... Як на мене, причина криється у цих словах. "Корінь" проблеми саме у тій душевній травмі, яка залишилася після того, як зіпсувалися стосунки з онучкою... І, як це не дивно на перший погляд, те, що зараз відбувається з другим онуком та невісткою, напряму пов'язане з "недовирішеним" попереднім питанням... Це дуже складно пояснювати у форматі переписки, але, насправді, всі родичі (минулі чи теперішні) пов'язані між собою на рівні підсвідомості. І, якщо є образа на когось в минулому, або щось недовирішене, воно "блокує" по факту всі нові стосунки... Я б Вам радила хоча б декілька індивідуальних зустрічей з психологом, щоб Ви зрозуміли у який бік рухатися... Тим паче, що зараз, так само ефективно, це можна зробити онлайн...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.