Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Пробачаючи старі образи, з’являється вільний час.»
Питання від: Nata Вік: 27

Постійна тривога

Доброго дня!
Я вирішила змінити свою спеціальність, ходила на курси, навчалась, і майже пів року не могла знайти роботу, оскільки мені не давали можливості себе проявити.
І ось, нарешті, знайшлись ті люди, які довірились мені і прийняли на довгоочікувану роботу, на якій я вже працюю третій день. Здавалось - круто ж!
Але мене турбує постійна тривога... Я хвилююсь за те, що я довго входжу в курс справи, хвилююсь що в мене нічого не вийде. Кожного ранку, або ж вечора я хвилююсь перед робочим днем, оксільки постійно тривожусь, щоб ніде не помилитись і не підставити компанію. Як позбутись цієї постійної тривожності? Адже від цього дуже погано на душі кожен раз, неначе отруюю собі життя...
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго ранку, Ната. Ви працюєте тільки третій день, Ваша тривога обгрунтована. Але те що Ви зовсім не можете це витримати інше питання.
Цитата: "Адже від цього дуже погано на душі кожен раз, неначе отруюю собі життя..."
Чому Ви так фатально ставитесь до цього свого стану?
Доповнення від автора питання ·
Доброго ранку, Оксана Анатоліївна!
Тому що через нього я не можу нормально поїсти, не відчуваю смаку їжі, оскільки через тривогу мені дуже цього хочеться. А ще тому що попрікаю себе тим, що це повинен бути добрий ранок, і я маю радіти життю і новим можливостям, а натомість просинаюсь з тою самою тривогою.
Доповнення від автора питання ·
Подібна тривога в мене була, коли я в 20 років прийшла на свою першу роботу. Тоді нажаль склались дуже стресові обставини на тій роботі, оскільки була людина, яка постійно хотіла мене підставити. Доходило до того, що я зі сльозами на очах кожного ранку вставала. Але як я цей період тоді пережила досі сама незнаю, все як в тумані...
На цій роботі таких складних обставин немає, але все рівно ця тривога не покидає.
Доброе утро!
Вы пишите, что первый раз Вы себя так почувствовали в 20 лет, когда пошли на работу и сейчас, эта ситуация сработала как триггер для Вас. Вы можете попробовать обратиться индивидуально, чтобы разобраться с причинами Вашей тревоги или проконсультироваться с врачом по поводу антитревожных препаратов
Сайт не дає швидко відповідати. Це все ж таки форум. Тому зверніться за індивідуальною консультацією. Я вважаю це питання на 2-3 сеанси. Тривожні стани в Вашому житті не закінчаться, бо це життя. З ними потрібно вміти жити та переживати...
Доброго ранку, Nata!
цитата:
А ще тому що попрікаю себе тим, що це повинен бути добрий ранок, і я маю радіти життю і новим можливостям, а натомість просинаюсь з тою самою тривогою.

От у чому, здається, справа. Ви до себе занадто критично ставитесь. Навіть дорікаєте собі. Напевно, Вам притаманна ця риса характеру. Не сприймаєте себе в цілому - все добре в собі приймаєте, усе, що не подобається, піддаєте критиці. Тобто відчувається внутрішній конфлікт. Отже його порібно вирішувати.

Далі. Вважаєте, начебто, повинен бути добрий ранок. Навіщо так ставитись до реальності? Нічого не повинно бути насправді. Є рівно те, що є. Ранок такий, який є. Прийміть це. Не накручуйте себе. Чому маєте радіти життю? Хто Вам таке сказав і вбив у голову? Важливо, що є життя. І вже його Ви можете наповнити радістю, зробити осмисленим, цінним, неповторним. Але не само по собі. Задля цього потрібно розібратись із своЇм ставленням до себе, та із світоглядом загалом. Потрібно не впадати у крайнощі, навчитись бути в реальності, вміти прощати своЇ помилки, розвиватись. Ви цього хочете? Якщо відповідь ТАК, то є люди, що зможуть допомогти.

Ответ отредактирован автором 06-12-2021 09:48:45

Доброго дня Ви пишете "мене турбує постійна тривога... Я хвилююсь за те, що я довго входжу в курс справи, хвилююсь що в мене нічого не вийде. Кожного ранку, або ж вечора я хвилююсь перед робочим днем, оксільки постійно тривожусь, щоб ніде не помилитись і не підставити компанію". Окрім того, згадуєте, що на попередній роботі були проблеми, які Ви дуже важко прийняли... Як на мене, ситуація на першій роботі є лише продовженням чогось іншого, що заклалося, можливо навіть в дитинстві... Звідки у Вас така невпевненість у собі та постійне бажання бути "гарною дівчинкою", бути ідеальною, звідки такий страх зробити помилку? Як до Вас ставилися батьки в дитинстві?
...
Павел Леонидович Басанский (Киев) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Киев) психолог

Психолог більше не активний на сайті

Доброго!
Nata, справа не в роботі, а в схильності до тривоги.
З таким впоратись можна лише на психотерапії з психологом.
Не інакше.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?