Проблема після розлучення з подругою

Доброгоранку, Артем!

"Проблема в тому, що я хотів би їй тепер пояснити, чому тоді її покинув. Мені здається, що її це сильно глине, адже вона вперше зіткнулася з такою зрадою. Але в той же час не хочеться її турбувати... Загалом, мені важко зрозуміти, що вона відчуває, і у зв'язку з цим я не можу вирішити, як краще: сказати їй про це все або залишити все, як є?"

Розумію ваше бажання вчинити найкраще, але мабуть ви не вгадаєте, як буде краще.
Є ситуація, і є ваше бажання пояснити свій вчинок, і є ваші фантазії як себе почуває подруга.
Виходячи із цього вам необхідно вирішити, що б хотіли ви, а далі ризикнути це зробити, а яка вже буде її реакція, це вже інше питання. Виходячи із цієї реакції можна далі приймати вже інше рішення. І вірних відповідей на жаль, не має

Проблема в тому, що я хотів би їй тепер пояснити, чому тоді її покинув.

Артем, як мені здається, проблема в іншому. А це всього-навсього Ваше бажання, здійснення якого Ви зупиняєте. От у чому проблема(!)

А чим Ви її створюєте? Дивіться. По-перше, не маючи справу з реальністю, живете і користуєтесь власним уявленням

Мені здається, що її це сильно глине, адже вона вперше зіткнулася з такою зрадою.

Але в той же час не хочеться її турбувати...

По-друге, замість того, турбуєте насправді себе. Причьому вважаєте себе не в праві поспілкуватись на важливу для Вас тему з дівчиною. Намагаєтесь бути занадто корректним і ввічливим.

Тож в чому вихід? Упевнений, точно не в тому, щоби жувати неконструктивні думки, ще більше поринаючи у вирій власних фантазій.
Що тоді, на Вашу думку, буде на протилежному боці?

Добрий день, Артем.

Загалом, мені важко зрозуміти, що вона відчуває, і у зв'язку з цим я не можу вирішити, як краще: сказати їй про це все або залишити все, як є?

Ми також не знаємо, що вона відчуває, ніхто цього не знає. Ми можемо лише будувати гіпотези, що безсенсовно. В цьому і проблема - замість того, щоб орієнтуватися на себе, Ви орієнтуєтеся на дівчину та вибудовувєте з нею гіпотетичні діалоги в голові (спочатку Ви хотіли не обтяжувати її своєю причиною, а тепер хочете скинути гіпотетичну тяжкість, відчуваючи за неї). Перш за все, запитайте себе - "Що я хочу в цій ситуації? Як я бачу наше спілкування далі?". Після цього я пропоную Вам піти у контакт з дівчиною і щиро запитати у неї, чого вона очікує від спілкування з Вами, що вона відчуває у зв'язку з попередньою ситуацію, а потім щиро сказати про свої очікування та переживання.

Доброго дня, Артеме. Як на мене у Вашому питанні є кілька необхідних моментів важливих для Вас. По-перше, Ви говорите про власну потребу у близьких стосунках з дівчиною. І так буває досить часто, що дружба між юнаком та дівчиною може переростати в наступному у закоханість. Тобто, коли Ви зрозуміли півтора роки тому, що у Вас виникає саме таке почуття, а дівчина була у стосунках, то вирішили припинити близькі дружні стосунки з нею. При цьому всьому стосунки ваші не завершилися повністю і ви продовжили періодично спілкуватися. І у Вас виникає цілий ряд переживань та хвилювань, щоб пояснити їй Вашу поведінку. Окрім того ще й думаєте, що у неї є якийсь відносно цього дискомфорт, хоча точно Ви про це не знаєте і з нею про це не говорили. Недомовленість і мовчання у таких справах (у стосунках) є часто не самими ліпшими помічниками. І якщо у Вас є потреба і бажання поговорити з нею на цю тему (адже ви періодично продовжуєте спілкуватися), то Ви можете це зробити. Часто розмова допомагає багато що зрозуміти та прояснити. Також можливо, що Вам необхідно для себе прояснити, для чого Вам потрібні стосунки з дівчиною, що Ви від них чекаєте (хочете) і як вони можуть реально складатися надалі. І тут вже Вам вирішувати, що і як для цього з нею потрібно говорити, а що обдумати для усвідомлення ситуації можливо і самому.

я зрозумів, що закохався в неї

Если Вы любите ее, то что мешает Вам быть вместе с ней?
Тем более, что она тоже испытывает к Вам какие-то чувства, если сама инициировала встречу.