Незнаю що робити

Из-за того, что

Від нас пішла мама коли мені було 6 років

у Вас произошла травма брошенности.

Незнаю що робити...

Идти в психотерапию и прорабатывать эту травму.
Иначе постоянно будет присутствовать чувство быть

нікому непотрібною

Вы расматриваете вариант индивидуальной психотерапии с психологом?
У Вас есть возможность работать со специалистом?

Вам корисно було б попрацювати з спеціалістом індивідуально. Бо почуття, які були викликані уходом мами в 6 річної дитини, й досі керують Вами.

Загалом напрямок ваших змін має бути - ДО СЕБЕ.

Нікому не потрібна - але ж це ВАМ подароване це Життя.
І потрібно в ньому все має бути САМЕ ВАМ.
І тільки Ви можете вирішувати що і як в ньому буде.
І в першу чергу варто змінити акценти- Ви потрібні Собі.

Наразі Вам зараз здається, що Вам обов'язково потрібен "хтось" (наприклад, хлопець), інакше ваше життя не важливе ("адже тоді я нікому не потрібна ").
Але це ЗОВСІМ НЕ ТАК.
Це було так, коли Вам було 6, і пішла мама.
А не зараз, коли Ви вже будуєте власні стосунки.
Просто Ви до цього ще не звикли.

Будуйте СВОЄ життя, станьте такою, щоб Ви пишалися Собою, робіть те, що викликає у Вас самоповагу - тоді і стосунки у Вас будуть "на рівних", коли кожен може чимось бути цікавий.

Добрий день, за таке ще нетривале життя ви зазнали багато втрат. Будь яка людина буде почуватися самотньо, розгублено, невпевнено після такого досвіду. Щоб почувати впевненість в своєму партнері, треба в собі відчувати той стержень на який можна спертися. З дитинства нам цю базу будують батьки приймаючи нас такими якими ми є, втративши матір ви втратили цей грунт, але в вас все ще залишились інші рідні люди. Також ви можете самі створити цю опору - створивши простір де вам буде добре. Тільки після цього, коли ви можете повертатися до простіру де вам добре, ви можете створювати стосунки з іншими.