Питання від:
Вікторія
Вік:
18
Мені здається я сама руйную своє життя
Вітаю
Мені здається, що помалу ч руйную своє життя, саму себе і постійно падаю у прірву відчаю.
Я постійно роблю те, чого не потрібно, я прекрасно розуміють, що так як чиню є шкідливим для мене самої, але не можу зупинитися.
Прогулюю навчання в училищі, навмисно порчу стосунки з батьками виводячи їх на агресію і конфлікт, часто хапаю себе на думці про алкоголь, але поки що тримаюся. Адже все ще пам'ятаю, як в молодшому віці постійно вживала алкоголь і які наслідки це принесло. Але розумію, що мені все важче стримуватися.
Я перестала спілкуватися з друзями, скучаю за нашими розмовами та прогулянками, але постійно відмовляюся й роблю так, щоб вони від мене віддалялися. Постійно лінуюся, мені навіть ліньки інколи встати в туалет чи піти попити.
Мене постійно переслідують думки про те, щоб завдати собі фізичного болю
Батьки все частіше говорять про те, що мені пора вже жити самостійно або хоча б піти на роботу, а я розумію, що як почну жити окремо, то більше не буде ніяких заборон і я або зіп'юсь або вб'ю себе ненароком, бо в голові просто промайне імпульсивна думка:а що буде, якщо я зараз вистрибну з вікна?
Питаю тут в надії на якусь пораду, бо можливості піти до психолога я на жаль не маю.
Мені здається, що помалу ч руйную своє життя, саму себе і постійно падаю у прірву відчаю.
Я постійно роблю те, чого не потрібно, я прекрасно розуміють, що так як чиню є шкідливим для мене самої, але не можу зупинитися.
Прогулюю навчання в училищі, навмисно порчу стосунки з батьками виводячи їх на агресію і конфлікт, часто хапаю себе на думці про алкоголь, але поки що тримаюся. Адже все ще пам'ятаю, як в молодшому віці постійно вживала алкоголь і які наслідки це принесло. Але розумію, що мені все важче стримуватися.
Я перестала спілкуватися з друзями, скучаю за нашими розмовами та прогулянками, але постійно відмовляюся й роблю так, щоб вони від мене віддалялися. Постійно лінуюся, мені навіть ліньки інколи встати в туалет чи піти попити.
Мене постійно переслідують думки про те, щоб завдати собі фізичного болю
Батьки все частіше говорять про те, що мені пора вже жити самостійно або хоча б піти на роботу, а я розумію, що як почну жити окремо, то більше не буде ніяких заборон і я або зіп'юсь або вб'ю себе ненароком, бо в голові просто промайне імпульсивна думка:а що буде, якщо я зараз вистрибну з вікна?
Питаю тут в надії на якусь пораду, бо можливості піти до психолога я на жаль не маю.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
