Вопрос от:
Вікторія
Возраст:
18
Мені здається я сама руйную своє життя
Вітаю
Мені здається, що помалу ч руйную своє життя, саму себе і постійно падаю у прірву відчаю.
Я постійно роблю те, чого не потрібно, я прекрасно розуміють, що так як чиню є шкідливим для мене самої, але не можу зупинитися.
Прогулюю навчання в училищі, навмисно порчу стосунки з батьками виводячи їх на агресію і конфлікт, часто хапаю себе на думці про алкоголь, але поки що тримаюся. Адже все ще пам'ятаю, як в молодшому віці постійно вживала алкоголь і які наслідки це принесло. Але розумію, що мені все важче стримуватися.
Я перестала спілкуватися з друзями, скучаю за нашими розмовами та прогулянками, але постійно відмовляюся й роблю так, щоб вони від мене віддалялися. Постійно лінуюся, мені навіть ліньки інколи встати в туалет чи піти попити.
Мене постійно переслідують думки про те, щоб завдати собі фізичного болю
Батьки все частіше говорять про те, що мені пора вже жити самостійно або хоча б піти на роботу, а я розумію, що як почну жити окремо, то більше не буде ніяких заборон і я або зіп'юсь або вб'ю себе ненароком, бо в голові просто промайне імпульсивна думка:а що буде, якщо я зараз вистрибну з вікна?
Питаю тут в надії на якусь пораду, бо можливості піти до психолога я на жаль не маю.
Мені здається, що помалу ч руйную своє життя, саму себе і постійно падаю у прірву відчаю.
Я постійно роблю те, чого не потрібно, я прекрасно розуміють, що так як чиню є шкідливим для мене самої, але не можу зупинитися.
Прогулюю навчання в училищі, навмисно порчу стосунки з батьками виводячи їх на агресію і конфлікт, часто хапаю себе на думці про алкоголь, але поки що тримаюся. Адже все ще пам'ятаю, як в молодшому віці постійно вживала алкоголь і які наслідки це принесло. Але розумію, що мені все важче стримуватися.
Я перестала спілкуватися з друзями, скучаю за нашими розмовами та прогулянками, але постійно відмовляюся й роблю так, щоб вони від мене віддалялися. Постійно лінуюся, мені навіть ліньки інколи встати в туалет чи піти попити.
Мене постійно переслідують думки про те, щоб завдати собі фізичного болю
Батьки все частіше говорять про те, що мені пора вже жити самостійно або хоча б піти на роботу, а я розумію, що як почну жити окремо, то більше не буде ніяких заборон і я або зіп'юсь або вб'ю себе ненароком, бо в голові просто промайне імпульсивна думка:а що буде, якщо я зараз вистрибну з вікна?
Питаю тут в надії на якусь пораду, бо можливості піти до психолога я на жаль не маю.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
