Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 1 година тому: «Доброго дня. Я дуже співчуваю Вашій втраті і тому як важко пройшов цей час, ще й через жахливі дії вітчима. Переживати втрату неймовірно важко і те що цей період був обтяжений »
Вікторія Ігорівна Слюсаренко (Верхолаз)
Вікторія Ігорівна Слюсаренко (Верхолаз) 1 година тому: «Добрий день ! Те що Ви написали дуже складне рішення. Навіть без чоловіка це не всім легко. Я б виходила з двох головних моментів 1 Небезпека. Як би не було важко, якщо загроз»
Вікторія Ігорівна Слюсаренко (Верхолаз)
Вікторія Ігорівна Слюсаренко (Верхолаз) 1 година тому: «Здравствуйте , То что Вы описали тяжёлая для Вас ситуация, да это является сексуальным злоупотреблением. Если такой вопрос возникает, значит Вы чувствуете, что это все далеко з»
Питання від: Tartila Вік: 48

Тривога, змінв настрою,

Добрый всем день. Год назад очень сильно выгорела на работе, которая была связана с работой с мамами с детьми с инвалидностью.
В один из вечеров случился приступ головокружения, спазм в шее и наплывом кусок какой-то ситуации из какого-то сна.
Испугалась. Подскочило давление. Опять испугалась что теперь из-за этой работы схвачу инсульт или инфаркт. Обошла эндокринолога, гинеколога, кардиолога, невролога. Серьезного ничего не нашли. Климакс и истощение нервной системы. Прописали антидепрессант. Ципралекс. Пила 3 месяца. Переносила плохо. Тревога ушла, но появилась озлобленность, раздражительность. Перестала пить. Стало легче. Но каждый выход на улицу, тревога. Вышла , гуляю, нормально. С утра хуже всего. Тревога, трясет, головокружение, боли в груди. К вечеру отпускает. Бывает что вроде все спокойно. Лежу фильм смотрю и тут бац, какой-то триггер и настроение в ноль, трясет, раздражение, потом как депресивность. Тесть возможно есть повод для ухудшение настроения. Очень себя ругаю за то, что со мной такое. Я всегда активная была. А тут овощь. И любые рассказы подруг, куда они поехали, где были, я себя сразу грызу. Но главное перед приступом, вдруг все раздражает, противно и плохо. В этот момент мысль, а не сойду ли я с ума. А не сделаю ли что-то плохое? А не шизофрения у меня ,не БАР? Боюсь пить новые лекарства. Начиталась в чатах про то, что антидепрессанты могут выкинуть в магию. Боюсь. Ищу у себя симп омы. Все контролирую. Стала немного разгворчевее, ой, это не мания? И так уже много месяцев. Война усугубила. Самое главное, у меня на руках ребенок с инвалидностью и я все и всегда контролирую и несу ответственность за него только я. Если со мной что-то случиться, он никому не будет нужен. Тесть у меня страх, за свое здоровье. За жизнь. Головой все понимаю. Навязчивости , тревожное расстройство. Но вопрос, а почему такие резкие перепады настроения. Очень боюсь этих эмоций в плохом настроении. Спасибо
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня Tartila!
Як на мене, у Вас залишилися непрожиті стреси (можливо, травми), які Ви отримали під час роботи. Що ускладнилося загальним психо-емоційним вигоранням. Саме тому найменший тригер, викликає такі реакції.
Ліки у таких ситуаціях лише пригальмовують зовнішні реакції, але аж ніяк не лікують першопричину. Окрім того, як на мене, необхідне вміння відновлювати свої сили, яких у Вас зараз обмаль. Це ще і через це організм не справляється з внутрішніми блоками, про які "сигналізує" за допомогою Вашого здоров'я, емоційних станів та настрїв... "кричить", щоб Ви не заганяли проблему ще глибше "пігулками" у підсвідомість, а повернулися до себе внутрішньої "обличчям", трансформуючи стреси та травми у щось більш гармонічне. У таких випадках, буває достатнім знайти першопричину стресу, та зайнятися відновленням сил, щоб привести себе до тями.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 339830 для Алла Григорівна Веленко

Дякую. Я намагаюся. Коли хвилююся і накручую себе, то говорю, що це лише мої думки. Коли погано, намагаюся відволікатися. Іноді настрій добрий і все спокійно. Особливо коли чимось зайнята. Зробила ремонт сама. Дві неділі було добре. Потім сидіння вдома дратує. А їхати на свою основну роботу не можу. Зараз за власний рахунок під час війни. Хвилююся, що покажу свої емоції, а так неможна. . Погіршилося все після довготривалих відключень світла у місті. Такий страх був, що підіймається тиск в мене у батьків стареньки, а швидку допомогу не викликати. Раніше я такі питання вирішувала сама. Всі проблеми сама.Син не розмовляє. Важкий. Зараз мені погано, що я не можу розраховувати на себе. Справа в тому, що дуже багато соматичних проявів. Вони мене лякають.
З приводу проробити стресу. Його було за життя дуже багато. З сином, з батьками. А ось на основній роботі я зі студентами працювала 22 роки і,ніяких проблем не було. Зараз я хвилююся,що не потягну більш напруження . А сина треба возити в центр реабілітації ,звідки я звільнилася. Це як тригер. Возити не можу. Але його треба возити. Я себе за це сварю. Я слабка. Самооцінка впала. І так замкнуте коло. Що і коли вплинуло на мене, не знаю. Був невроз 23 роки потому після того, як чоловік почав бити і пити. Розлучилася і стало все добре. Багато друзів, спілкування. Їздила волонтером з молоддю з інвалідністю на відпочинок. Завжди це мені приносило задоволення і підіймало мою самооцінку. Це був мій ресурс- допомога. А зараз при думці поїхати волонтером, до головокружіння не можу. Ліки я готова приймати, як костиль, щоб трішки заспокоїтися,бо всю війну син кожну ніч кричить від жахіття. Усі прильоти він чув. Виїхати ми не змогли. Дякую.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 339830 для Алла Григорівна Веленко

Бачу ви в Гринченко працюєте. До мого сина приходили соціальні педагоги з цього інституту. З Драгоманова теж. Чи можливо у вас отримати приватну консультацію?
Бо більше так не можу. Сьогодні до сина в центр приїздить міністр соц.політики України і ради Європи. Я повинна була привезти дитину в центр. Не змогла. Хвилювалася, як він це перенесе,. А зараз себе ругаю, що через свої тривоги вчинила не правильно. І так кожен день. Влітку не відпустила його на відпочинок з педагогами. А йому там добре. Знов себе ругала. Допоможіть будь ласка.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 339844 для Алла Григорівна Веленко

Дякую. Написала
цитата:
Навязчивости , тревожное расстройство.

цитата:
Перестала пить.

Вы не пролечили основное заболевание, от которого вам и был назначен антидепрессант.
Поэтому вам надо идти к врачу и подбирать другие препараты.
Дело в том, что без лечения, работа с психологом не даст вам результата.
В вашем случае должен быть комплексный подход, причем лечение -первично.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?