Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 4 години тому: «Ничего особенного с Вами не происходит. Просто работает память. И делает это так, как она умеет. К тому же срабатывает "Эффект незавершённости". Особенно навязчиво возвращается п»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 6 годин тому: «Вы описали очень неприятную ситуацию, которую можно назвать "сексуальное приставание или сексуальное домогательство". Отчим повёл себя неподобающим образом, что стало для Вас тяжел»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 12 годин тому: «Вітаю! цитата: «Безпека моя та моїх рідних не відходять далеко далеко на задній фон, просто я намагаюсь збалансувати між вивезти їх та зберегти родину(» Ось у це бажання, здаєтьс»
Питання від: Not Вік: 30

Я погана мама

Мені 30,я виховую сина 2,3 р,з чоловіком не проживаю, живу з батьками ,вони мені допомагають з сином,та в сина зараз збільшились істерики ,і в мене знають нерви ,я можу вдарити його по попі,коли плаче під час істерик я не заспокою його ,в той момент в мене гнів,а мама каже як так можна,і я інколи ловлю себе на думці що я його вже не так люблю як раніше,і мені стає страшно від себе,ненавиджу себе,я Розумію що так не має бути,мама каже що я агресивна і в мене важкий характер, я відчуваю себе поганою матір'ю, вагітність була неочікувано але дуже бажаною ,я не знаю що з собою робити ,що зі мною((((
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня. Я дуже співчуваю Вам, в тому стані який Ви описуєте. Це неймовірно важко розриватись між власними почуттями до дитини. Але хочу завірити Вас, таке буде часто і досить нормативно у багатьох мам, тим паче, коли це перша дитина. Звісно, удари дитини це погано, але це форма вираження вашого стану і її можна виправити.
Хочеться тільки підкреслити, що бути втомленою, злитись на дитину - це нормально. Ви не перестаєте її любити, новіть якщо іноді так здається.

Тільки тут, важлио розуміти особливості Вашого стану:
Як давно він такий? Як ще проявляється? Якою Вам взагалі видається взаємодія з дитиною коли син спокійний?

Ви кажете, що Вам допомагають, і сподіваюсь на це, але чи достатньо Вам на справді цієї допомоги? Як у Вас з відпочинком? З власним життям?

Це багато питань, і ще багато можна додати, але хочу запевнити Вас, що цей стан можна збалансувати та полегшити
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 340556 для Яна Дмитриевна

Коли син спокійний, в нас є контакт ,ми ладнаємо
Я постійно вдома ,дам сина в садок і на роботу
Та от в мене таке відчуття, з тим що я проживаю з батьками ,що я не мама сина ,а старша сестра яка доглядає меншого брата,моя мама часто питає як я одягаю малого,щоб він не змерз, що він їв і як поїв
Я розумію, що батьки мені дуже допомагають ,і розумію що гріх жалітися та відчуваю себе не комфортно,спустошено ніяк ,відчуваю поганою мамою
Нора Маркман — психолог
Нора Маркман психолог
Київ ·
Вітаю. Дуже шкода, що ви проживаєте все це, правда. З листа видно що ви дуже виснажені, і ні, ви не погана, це вам - погано. Скажіть, чи не звинувачують вас в тому, що вам допомогають? У вас нормальні взагалі відносини з батьками? Або так, що б ви не робили, якщо були на місці своїх родичів? А що з того, що вони роблять - ви б повторили по відношенню саме до вас? Фрази "важкий характер" і поради як вам вчиняти з вашою дитиною.. Виглядає як взаємна криза. Скажіть, чи є у вас друзі, або ті, кому ви довіряєте, щоб могли підтримати вас? Також - чи зверталися ви до спеціаліста за консультацією? Все, що ви описали - це важкий стан, і ви не заслуговуєте ненавидіти саму себе. Сил вам та скорішого вирішення цієї проблеми!
...
Доповнення від автора питання ·
Дякую, друзів близьких немає,тільки рідна сестра
Доброго дня! Бути мамою маленької дитини - то нелегкий час. Нікому не вдається пройти його ідеально. У вашому випадку, схоже є ще й додаткові чинники.
По-перше, стосунки з батьками. Саме ви мама дитини, а не хтось інший. Важливо вміти відстояти свою позицію перед батьками. Чи є у вас можливість жити окремо?
По-друге, як давно ви розлучились з чоловіком? Чи спілкуєтесь?
...
Доброго дня!
Як правило, у маленьких дітей збільшуються істерики або, коли вони хворіють, або, коли їм не вистачає душевної близькості з батьками, особливо, з мамою... На скільки я зрозуміла, дитина фізично здорова... Отже, стан малюка цілком залежить від психо-емоційного стану матусі...
Ви пишете "з чоловіком не проживаю, а живу з батьками..."
Що стало причиною того, що не проживаєте з чоловіком? Адже, ситуація з сином дуже схожа на перенос чогось до кінця не прожитого раніше в житті на малюка... "коли плаче під час істерик я не заспокою його ,в той момент в мене гнів..."
Ви причину свого гніву відслідковуєте? Чи гнів імпульсивний, неконтрольований? Дуже схоже, що гнів, насправді, не стосується дитини, а син просто виконує роль такого собі тригера, який "витягує" з Вашої підсвідомості якийсь потужний стрес, психологічну травму... Гнів - це може бути прояв чогось невисловленого, витісненого глибоко у підсвідомість...
Які у Вас зараз стосунки з батьком сина?
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 340622 для Людмила Олександрівна

На жаль не має можливості жити окремо,з чоловіком ми і не жили ніколи разом
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 340625 для Алла Григорівна

Так склалось ,що ми не жили разом взагалі, після весілля і теж ,виявилось він грав,після народження сина остаточно розійшлись, зараз він почав допомагати фінансово сину
Дякую за щиру відповідь.
Я так розумію, що Вам було тоді дуже важко, і найперше, психологічно..
Такі стреси, зачасти, залишаються глибоко всередині...
І з часом, можуть перетворитися на певну програму презирства, образи, гніву тощо до чоловіків, загалом... А зважаючи, що Ваш син - майбутній чоловік, у моменти сильних емоцій кордони між татусем та сином можуть стиратися...
Які стосунки між Вашими батьками?

Відредаговано автором 30-04-2023 19:08:03

...
Мається на увазі, підсвідомі кордони між сином та батьком сина...
Адже, ми тільки думаємо, що керуємо повністю своїм життям, тоді, як, насправді, нами керують наші установки, непрожиті стреси та травми і поведінкові моделі, що заклалися набагато раніше...
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 340703 для Алла Григорівна

Не можу сказати,що погані,я їм вдячна за все ,просто як би не було мені хочеться жити окремо хоча розумію що зараз це нереально
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 340705 для Алла Григорівна

Ви маєте на увазі ,що я підсвідомо десь там ,маючи образу на чоловіка виплескую гнів на сина??
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 340705 для Алла Григорівна

Мене більше лякає моя агресія,коли син починає істерити я спочатку більш менш нормально реагую,а потім починаю всередині кипіти,і мені стає страшно, і мене лякає що я не можу впоратись з сином,він зараз перестав слухатися мене,кидає речі ,б'ється,коли спокійний в нас є контакт,та останнім часом його мало,я розумію що це в нього період такий,та якось інші мами справляються, а я ні,відчуваю себе якимось монстром, я більше агресивна ніж лагідна з сином ,останнім часом
Так. На мою думку - дуже вірогідно, що саме витіснений гнів на батька дитини може провокувати такі спалахи...
У всякому випадку, відповідь криється в Вашій підсвідомості. Щось що Ви не дозволили собі відчувати та проявити відкрито...
Я б не радила з цим затягувати, адже, все, що витіснене, стане збільшуватися, щоб нарешті на це звернути свою увагу.
А страждає найсильніше дитина, а через її страждання - і Ви...
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 340713 для Алла Григорівна

Радити попрацювати з психологом?
Чи я це все перебільшення?
Я не думаю, що Ваше занепокоєння перебільшене. Адже, у жінок дуже гарно розвинута інтуїція і, особливо на все, що стосується її дітей. Тому раджу почати працювати з психологом.
...
Добрый день!
цитата:
,я виховую сина 2,3 р

Ваш ребенок входит в возрастной период манипуляций (который обычно наступает в 3 года).

цитата:
я відчуваю себе поганою матір'ю

Поэтому вы никакая не "плохая мама", а просто не умеете "правильно" реагировать на манипуляции. И поэтому у вас не хватает на это сил.

цитата:
я не знаю що з собою робити, що зі мною((((

Ваша проблема может быть решена на 2-3 консультациях.

Вам надо просто понять, в чем заключаются возрастные периоды развития вашего ребенка и научиться противостоять его манипуляциям.
Если вы будете делать все "правильно", то ребенок не зафиксируется на этом этапе, его манипуляции закончатся и ваше состояние придет в норму, так как у вас не будет источника раздражения.

цитата:
Радити попрацювати з психологом?

Если надумаете изменить проходящее, можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими проблемами и смогу вам помочь.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 340726 для Алла Григорівна

Дякую вам
доброго дня, з дитиною такого віку справді важко. " погані мами" не мають почуття провини. Скоріше за все, вам бракує ресурсу. А " з пустого глечика води не нальєш". Ці проблеми, а саме як реагувати на поведінку дитини можна опрацювати з психологом, також зараз є багато відповідної літератури. Насамперед слід приділити більше уваги своєму стану і ресурсу, шукати можливість наповнювати себе, щоб вистачало сил і рксурсу.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?