Доброго ранку, Олю!
цитата:
В зв'язку з цим переїхала на нове місце, здавалось на місце мрії, на море, проживаю сама.
цитата:
Весь час згадую, як там було добре відносно того, що маю зараз. Не можу собі пробачити, здається, що це кінець мого щасливого життя.
Якщо відійти від конкретики, а це варто робити, аби зрозуміти, чому таке відбувається, то прийдемо до висновку - вам бракує упевненості в собі.
Через те ви не поважаєте свій вибір(!) А, здійснивши його, починаєте жаліти і карати себе. Ось в чому справа і проблема!!!
І вона, на мою думку, простим поверненням назад не вирішується в принципі.
Вам потрібно навчитись діяти і загалом жити за своїми бажаннями.
цитата:
місце мрії, на море, проживаю сама.
От чому не адаптуєтесь на новому місці? Тому що включився звичний механізм обезцінювати власні рішення(!) І, відповідно, -
цитата:
нічого не радує
Тобто ви закрили собі можливість знайомитись з середовищем, знаходити в ньому корисні і приємні речі тощо. Замість цього накриває з головою сум і сльози течуть безупинно.
цитата:
Перше питання, як не картати тепер себе за цей вибір, бо вважаю, що зробила велику помилку.
Хіба ж це помилка?! Щодо вашого рішення, то воно, наскільки я розумію, було обумовлено наявними причинами. То чому воно хибне?
Пристану на вашу думку, якщо наведете бодай три вагомі аргументи на свою користь.
цитата:
Не можу собі пробачити, здається, що це кінець мого щасливого життя.
Наведені вами аспекти можуть лягти в основу запиту до психолога. В ньому дві ваші особливості - надмірно критичне і жорстке ставлення до себе і схильність драматизувати ситуацію.
Натомість потрібно повертатись до життя і включати свої здібності до творчої адаптації в нових умовах. А вони (ці здібності) у вас є.