Проблеми з уроками

Доброго ранку? Vika!

Я просто в відчаю (((

Співчуваю Вам. Натомість правильно зробили, звернувшись на форум - проблему потрібно вирішувати. Причому комплексно: як з навчанням сина, так і з Вашою безпорадністю(!) Зауважу, що друга проблема набагато важливіша за першу.

Буде кілька питань.
Як реагує батько на домашню роботу дитини?

коли я сиджу біля нього все робить

Навіщо біля нього сидіти? Таким способом привчаєте до контролю і відбиваєте бажання до самостійності.

Ви розмовляли з сином, через які причини він відволікається?

Ніяка мотивація в виді іграшок, розваг, гаджетів не діє.

Можна спокійно і з любов'ю до сина встановити правила. Наприклад, не виконується завдання, не має гаджетів. Зовсім немає. Саме так їх і озвучити. Є виконана домашка, нехай і на задовільно - гаджети з'являються.

Вечером у мене починають здавати нерви і я починаю кричати.

Кричати геть не потрібно. Так виявляєте свою слабкість, а це не додає Вам авторитету в очах сина.
З вчителькою розмовляли про успіхи сина і його ставлення до навчання?

Доброго дня. Скажіть, чи прослідковували такий негатив у сина до всіх домашніх завдань чи можливо якісь окремі предмети? Чи питали у нього, чому не хоче виконувати? Можливо є якісь проблеми у школі, з однокласниками чи вчителями? Це теж зачасту впливає на ставлення дітей такого віку до д/з.

Також, хочу зауважити, що попри Ваш хороший мотив, сидіння та такий контроль над виконанням можуть тільки викликати у сина більше напруги і відторгнення, що може погіршити не тільки справу із домашнім завданням і навчанням, але і стосунки з Вами.

З приводу мотивації, це правильний ніби підхід, як і прогулянки, але чи впевнені Ви, що це для Вашого сина виглядає як мотивація, а не шантаж?

І з приводу криків, розумію, що так виливається Ваш відчай та бажання зробити для нього як краще, але в такому віці дитина не здатна провести ці паралелі та послідовності, тому для нього Ваш крик - це просто крик. Негативний та важкий.
Можливо спробуйте пояснити йому, чому Ви саме так переймаєтесь його д/з і ще те, навіщо робити домашні завдання. Пояснити саме причину і необхідність для нього, а не просто те що це "треба".

Vika, доброго часу доби!
Маю підозру, що проблема може мати декілька причин. Давайте спробуємо розібратися.
Як я зрозуміла з Вашого допису така проблема є вже 3 роки? Тобто з першого класу йому важко концентруватися на уроках, вірно?
Скажіть, а не помічали Ви, чи може він концентруватися на якісь справі? - тобто сидіти чимось сконцентровано займатися. Якщо - так, то як надовго вистачає його концентрації?
Чи може він спокійно продивитися цікавий для нього мультфільм не вставаючи із стільця, не відволікаючись?

коли я сиджу біля нього все робить

Коли Ви поряд - він спокіно робить все? Як це відбувається?
Які ще справи Ви робите разом із дитиною (граєте, кудись разом ходите, чимось разом займаєтесь..)?

Вечером у мене починають здавати нерви і я починаю кричати.

І це природньо, бо наша психіка не безкінечна, колись ресурс закінчується..
Коли Ви відчуваєте, що "на грані" - як Ви собі допомагаєте розлабитися? Як себе підтримуєтет в такі моменти (не тільки вдома, а взагалі)?

Ніяка мотивація

І тут 2 варіанти:
1 - або це не його мотивація
2 - або він знає, що Ви не дотримаєте свого слова і він зможе випросити у Вас і іграшку, і гаджет..
треа розбиратися

А що буде, якщо він піде до школи з невиконаними уроками?

Доброго дня!

Тут проблема глубже чем уроки... не уроки тут главное!
Он вашего внимания так требует - скорее всего!
Чисто материнского внимания вашего как мамы!
Как часто вы с ним просто беседуете? ( не о уроках и оценках)
А что ты любишь? Что тебе нравится? О чем мечтаешь? с кем дружишь во дворе?
Читаете ли вместе книги? Играете ли в игры? Обнимаете ли вы его? Говорите ли ему ласковые слова? Хвалите ли его?
Начнете уделять сыну больше совместного время ( помимо уроков и учебы )
вместе кудато ходить ( парки, прогулки, ездить кудато, играть )
Интересоваться его желаниями искренне! Тогда возможно он и перестанет, таким вот образом вас держать возле себя - уроки это всего лишь его неосознанный метод - вас удержать возле себя, и ваше внимание к нему.

Добрый день!
Если вы написали на этот сайт, то следовательно хотите решить проблему

з уроками

вашего сына.

Для этого вам необходимо будет сделать следующее:
1. Уменьшить контроль и увеличить доверие к ребенку. Это даст ему возможность стать самостоятельным и ответственным.
2. Поэтому вам надо проработать те страхи, из-за которых вы не даете ему свободы. В частности, страх того, что он не сделает уроки, будет плохо учиться и получать неудовлетворительные оценки.
3. Для этого вам необходимо будет убрать ограничивающие убеждения (установки), которые лежат в основании ваших страхов. Например, установка: "Что скажут люди", которая приводит к зависимости от мнения других людей (учителей, родственников, друзей и т.д).
4. Также вам надо будет развить свою уверенность, потому что это поможет уменьшить страхи.
5. Затем вам необходимо будет переключиться на себя и свою жизнь (уход за собой, спорт, прогулки, здоровье, работа, хобби, финансы, общение, взаимодействие с партнером, мечты, планы, цели и т.д).
Потому что только у "плохих" мам получаются самостоятельные и ответственные дети.
6. Потом вам надо будет полюбить себя. Ведь только в ресурсном состоянии вы сможете правильно воспитывать ребенка. А дети это очень чквствуют и ведут себя соответственно.
7. И наконец, вам надо будет правильно подойти к вопросу мотивации ребенка (если вы не хотите, чтобы с ним в индивидуальном порядке работал психолог на эту тему).
То есть вам необходимо будет разработать систему такого положительного подкрепления, которая позволит ребенку делать уроки без вас.

Безусловно, вы не сможете самостоятельно проделать такую работу над собой.
И вам потребуется психологическое сопровождение.
Поэтому можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими запросами и смогу вам помочь.
Через 2-3 месяца (8-12 консультаций) ваша проблема будет решена.
А вопрос с мотивацией ребенка можно будет обсудить на второй встрече (первая встреча - это знакомство и составление плана решения вашей проблемы), чтобы вы уже сейчас могли как-то облегчить свою жизнь.

Так, спокійно може сидіти складати лего чи ліпити пластилін. Разом ходимо в кінотеатр спокійно дивиться мультфільм до кінця...
Часу проводимо разом достатньо

Тобто це не питання непосидючості або привертання уваги.
А як він сам пояснює - чому сам не робить уроки?

1.Батько участі не приймає, він більшість часу проводить на роботі і пізно повертається додому

Шкода, що батько не приймає участі. Натомість його увага та цікавість важливі дитині. Спробуйте поспілкуватись з чоловіком щодо уваги до сина загалом і навчання, зокрема, наприклад у вихідні та у вільний час. Думаю, син очікуває відповідного ставлення до себе. І батькова підтримка була б йому конче корисною.

2. Син буває просить про допомогу тоді я можу біля нього сісти пояснити і от поки я біля нього все робить тільки іду все припиняється. Робити уроки не хоче бо йому не цікаво, а ще, як на мене, багато задають і він втомлюються

Про школу і завантаження дітей завданнями навіть не буду нічого говорити. То окрема тема.
Вам же важливо щонайменше не відбити в сина бажання вчитись, пізнавати, розвивати здібності й таке інше.І самі цікавтесь тим, до чого в сина є хист, внутрішнє бажання тягнутись і чим займатись.
Разом з ним обговорюйте послідовність дій - коли зручніше і краще робити уроки, коли робити перерву на відпочинок. Зайвий контроль і тим більше тиск, вважаю, недоречні, а, може, й шкідливі.
Замість того розмовляйте, діліться власним досвідом шкільного життя без повчань і дидактики.
Більше довіряйте йому, формуючи навички САМОСТІЙНОГО вирішення будь-яких питань.

Зараз тільки початок навчання після канікул. На це треба зважати. Сподіваюсь, син поступово адаптується до нового ритму і нових навантажень.

Відредаговано автором 08-09-2023 10:00:02