Як відрізнити ненависть?

↩ Реакція на відповідь № 350015 для Наталия Павловна

Зараз мені здається, що зараз для мене Україна - це корабель, який хочуть потопити з обох боків (зовні і з середини).
я відчуваю недовіру та огиду до влади, але бажань якихось страждань їм чи заподіяння якоїсь шкоди, навіть бажання їх за щось покарати - немає.
до самого українського народу огиди і ненависті як такої нема. до певних представників є, але це не означає що всі такі і всі однакові. проблемою нашого народу я вбачаю - жагу наживи, але це більше викликає співчуття, ніж якісь негативні чуства.

якщо провести симантичний ланцюжок "ненавиджу цю країну" (чому?) - бо все в ній, через місце на якому сидиш (що значить?) - навіть під час війни, в період глобальної загрози, ті які мають наші гроші, гроші і допомогу з інших країн, прагнуть забрати їх собі і перетворити на капітал, при цьому прикриваючись спільним ворогом, спекулюючи і навіть пропогандуючи те, що нам потрібно бути разом, які ми класні, що не начасі критикувати владу і її дії і тому
подібне (як на мене лицемірство).
Можливо причастність влади до України і всього українського виклакає сильну огиду та через втому від постійного такого (верхи крали, крадуть і будуть красти. втома від нахабства,частоти і масштабів. народ збирає по нитці для армії, а там мільйони просто в ніщо йдуть).

Я не можу зрозуміти, чому саме слово "ненависть". відчуттів і почуттів які в мене були при ненависті - немає. Може нема іншого якогось слова тому використовується те, що є або те, яке колись було у використанні?

↩ Реакція на відповідь № 350015 для Наталия Павловна

невелике доповнення. в голові думки йдуть швидше ніж пишеш, частина втрачається

Можливо, причастність влади до України і всього українського, виклакана реакція огиди та через втому від постійного такого (верхи крали, крадуть і будуть красти. втома від нахабства,частоти і масштабів. народ збирає по нитці для армії, а там мільйони просто в ніщо йдуть) - поширють дану рекцію на все, до чого вони причасні?

↩ Реакція на відповідь № 350022 для Наталия Павловна

"А питання не в загальному (корабель, народ, влада..), а в тому, щоб Ви для себе зясували що таке Україна для Вас. Ви відокремили себе від українського народу, - а себе Ви до якого народу причислюєте?"
ні до якого. Чому я маю бути до когось чи до когось причасна? Мені не потрібне це якрмо.
спершу було "наш садок", потім "наша школа", потім "наше село", потім "наша область", потім "наш регіон" тепер "наша країна". і скрізь ти щось комусь повинен. Якщо завтра буде загроза інопланетної атаки, то нас будуть об*єднувати ща принципом "ми Земляни, наша Земля, хоча до цього моменту більшості було плювати на все, крім себе". скірізь "ми" і "вони". "ми" хороші, а "вони"- погані. і якщо ти не входиш в наше "ми" і не допомагаєш нашому "ми" чи не підтримуєш поглядів, то ти хоч і не входиш у "вони", але для нашого "ми" - поганий. коли на цінностях радянського союзу намагаються вибудувати цінності української держави, а зараз ще й зміцнити їх, - це нагадує слова з інтернаціоналу "мы свой, мы новый мир построим". Я згодна, свій новий, окремий, незалежний, я тільки за. Єдине питання: Якщо старий і новий світ відрізняється тільки кольором прапора і кому поклоняються, то навіщо витрачати ресурси?

моя ідентифікація чи ідентичність ніяк не впливає на те, які почуття чи відчуття в мене виникають.
мене тубрує чому ненависть, а не чому до України

" поки Ви не розберетеся в собі: цінності, цілі, мотиви, чути-розуміти свої емоції та почуття, сенси..."
я цим і заюмаюсь, для цього і написала. Самопізнання це добре, як відрізнити одне від іншого? коли питаєш чим одне відрізняється від іншого? - пойми себе, тоді поймеш. дуже інформативно.

"цитата: Можливо причастність влади до України - а яку причасність до влади маєте (чи маєте взагалі) Ви?"- ніякої. мова йшла про огиду до влади, яка поширюється на об*єкти і суб*єкти їх управління і господарювання.

"в градоуправлінні?.. - Макіавелі Государь читала.

"цитата: верхи крали, крадуть і будуть красти покажіть мені країну де цього немає... Але питання не про загальне, а про Вас - Вам цікаво що там у владі, чи Ви намагаєтесь розібратися у своїх відчуттях\почуттях та думках?" крадуть скрізь, десь просто менше. я намагалась розібратися у своїх відчуттях\почуттях та думках

"як Ви особисто можете на це впливати?" - ніяк. вплинути на владу майже неможливо, особливо якщо в неї є можливість призупинити права, які прописані в конституції. Я можу впливати на себе, на свої думки і почуття, для цього все це і затіяла.

"цитата: Можливо, причастність влади до України і всього українського, виклакана реакція огиди та через втому від постійного такого (верхи крали, крадуть і будуть красти. втома від нахабства,частоти і масштабів. народ збирає по нитці для армії, а там мільйони просто в ніщо йдуть) - поширють дану рекцію на все, до чого вони причасні? А до чого причасні Ви особисто? Яка реакція у Вас на те що робите Ви особисто? Або Ваші рідні, близьки та друзі - яку реакцію у Вас викликають їх дії? Вони - Україна, что хто?" - занадто широкий спектр для відповіді. Моє припущення було стосовно огиди або ненависті, тому в даному контексті буде і відповідь.

кожна людина ненавидить себе за ті чи інші речі, особливо в минулому, доки не пробачить себе. Реація на дії інших людей - кожен може спробувати зробити все що завгодно, якщо це стосується лише їх - це їхня справа. якщо вони стосуються мене, тут залежить від співпадіння напрямків моїх і їхніх бажань.

"Вони - Україна, что хто?" Я вважаю в першу чергу їх людьми. А бути українцями, поляками, росіянами чи навіть громадянами Землі - їхній вибір.
зараз модні фільми по коміксам. в одному з них Тор сказав: що Азгард це не місце, Азгард це не тереторія, Азгард - це люди і доки вони будуть жити, Азгард буде скрізь де вони, він житиме разом з ними.
і я погодилась з його словами.

а в нас що? Україна понад усе? перемога любою ціною? Якщо Україна це тереторія чи земля, чи ТОВ "Україна" представників влади, то я не згодна назвати їх Україною.

не пам*ятаю де, десь читала: Нація, яка паразитує на своїх, долстойна знищення. Я не можу сказати, що згодна з цим, але заставляє задуматися... може не спроста бог послав нам війну...?

↩ Реакція на відповідь № 350035 для Наталия Павловна

"Тобто Ви як Іван роду не памятаючий? )
якщо Ви не хочете визнавати своє коріння - то яке Вам діло, що робиться в нашій державі та з нашим народом?" абсолютно ніякого діла, аби тільки мене не чіпали. Хай буде і так, я не проти... От тільки держава, як ви кажете ваша і народ ваш, не відпустять просто так. не проти навіть вибратися з країни і піти жити десь в якісь гори чи печери, подалі від всіх, щоб далі жити безродною і нікому не повинною, разом з чоловіком, який зараз доречі воює. Я не проти, навіть прямо зараз. але ж не випустять... от довоює і валіть (правда через 3 роки - якщо виживе ще відбудує нехай), а зараз він ває повернути борг (кому?) а туди прийдеш там такі ж, як і тут, це наше, а значить ти повинен... тому не все так просто.. якби мене це ніяким боком не стосувалося і нічого не вимагалося.

"ненависть сама по собі не існує. вона завжди має ціль. Тут одне від одного не відокремити.. Тому хочете зрозуміти з тим, що відбувається з вами - розберіться з причиною того, що це викликає.." -можливо так і є. тоді виникає питання: якщо від любові до ненависті 1 крок, значить вони 2 зваємні протилежності. і якщо одна неіснує просто так, то і любові просто так не може існувати? і якщо не було любові, то як тоді з*являється ненависть?

"цитата: кожна людина ненавидить себе за ті чи інші речі, особливо в минулому, доки не пробачить себе. Ви прямо всіх людей спитали? На підставі чогог такі голословні ствердждення? )" - а ви покажіть мені людей які щасливі, які люблять себе, які не страждають самоїдством. Багато їх?

"У Вас багато тексту, багато різних емоцій але в усьому цьому важко віднайти - а де Ви сама.. Може все ж таки має сенс звернути увагу на себе?" От дуже часто говорять, це не ти. це в тобі хтось інший говорить... тебе реальну не видно. 1) як віднайти себе (де загубила?) 2) що потрібно, щоб ви могли сказати "от тепер я бачу тебе, що це ти?" які дії потрібно зробити чи на які питання відповісти. бо це все нагадує анекдот:
Жили-были мыши и все их обижали. Как-то пошли они к мудрому филину
и говорят:
— Мудрый филин, помоги советом. Все нас обижают, коты разные, совы.
Что нам делать?
Филин подумал и говорит:
— А вы станьте ёжиками. У ёжиков иголки, их никто не обижает.
Мыши обрадовались и побежали домой. Но по дороге одна мышка сказала:
— Как же мы станем ёжиками? — и все побежали обратно, чтобы задать
этот вопрос мудрому филину.
Прибежав, они спросили:
— Мудрый филин, а как же мы станем ёжиками?
И ответил филин:
— Ребята, вы меня ерундой не грузите. Я стратегией занимаюсь.
пізнай себе, пусти любов у своє серце, полюби себе, зверни увагу на себе. Хорошо, я 5-ма руками за. Як це зробити??
3) Як звернути увагу на себе (що треба зробити?) як понять, що увага дійсно звернута?

Може проблема в тому, що вам важко віднайти мене і я маю стати більш зручною і прогнозованою? щоб в мені легше було розібратися?

Я дійсно не знаю чи це ненависть, яку свідомість раціоналізує і заперечую чи під цим словомом щось інше і нема як обізвати, тому таке слово. В мене нема ненависті до росіян і до українців. Чому прийшло таке слово, якщо почуття ненависті немає, лишається для мене загадкою. З метою самопізнання, я і задаю питання, чим ненависть відрізняється від "не ненависті"? по якому критарію ідентифікувати її наявність чи відсутність?
варіанти словники, інтернет, вікіпедія - не підходять. Там або нема, або копіювання з інших сайтів, або не інформативна відповідь.

Яка різниця, кого і за що ненавидіти, якщо мене цікавлять ЇЇ ознаки для того, що зрозуміти: почала я чи ще не почала ненавидіти?

всі інші питання, родна я, безродна, хто, що для мене україна, що є ознакою, що це моя ненька, до кого я причасна, а до кого ні -- це все виховна година в школі. і як сказала одна психолог: "це фон, мусорна інформація, яка не стосується питання". Питання полягає не в тому, чому я когось чи щось ненавиджу або відчуваю ненависть. Питання в іншому:
ЯК ВІДРІЗНИТИ РЕАЛЬНУ НЕНАВИСТЬ ВІД ДЕКЛАРОВАНОЇ (СЛІВ ПРО НЕНАВИСТЬ, ЯКЩО ВІДЧУТТІВ ТАКИХ НЕМА)
надоело растекаться мыслью по древу!

↩ Реакція на відповідь № 350042 для Наталия Павловна

а як тоді ви можете стверджувати, що мене реальну не видно? якщо ви не віднайшли мене? це не означає, що ви маєте краще за мене знати мене, але якийсь образ чи модель який хоча б близький до мене має ж бути?
те, що мені себе збоку не видно, не означає, що і ви цього не бачите

↩ Реакція на відповідь № 350044 для Наталия Павловна

Можливо. Потрібно подумати, проаналізувати почуття