Мова кохання - подарунки

Question

Вітаю, шановні! Я сприймаю прояв до себе кохання, через подарунки, фінанси тобто матеріальне. Підсвідомо це для мене дуже важливо, я сприймаю це, що про мене піклюються, люблять. А якщо є повага, гарні слова, увага, але нема оплати за ресторан (наприклад як прийнято в багатьох європейських країнах), подорожей і тд, то я сприймаю, що я не подобаюсь та до мене байдуже людині. Проблема в тому, що людина яка оплачує для мене мій комфортний побут і тд, я можу пробачити підвищений тон, критику безкінечну в мою сторону, ігнорування мої прохань, постійне сперечання зі мною, ну і в принципі неприємний характер людини. Це не нормально? Потрібно працювати над зміною цінностей? Як ви бачите ситуацію
зі сторони?

Марія Радченко · Answer

Доброго дня, Маріє!

Я не вбачаю проблеми в тому, що Ваша мова кохання - подарунки, але вбачаю в тому, що Ви можете толерувати психологічне насильство на свою адресу з боку людини, яка Вас забезпачує. 
Хто б там у парі кого не забезпечував, але це не дає людині, яка забезпечує іншу, право чинити аб'юз. Адже емоційно зрілі люди живуть так, як домовились, на принципах взажмної поваги, або не живуть разом узагалі.

Вам треба звернутися до психотерапевта, щоб дослідити свою сімейну історію і розібратися, чому Вас влаштовують подібні відносини.

Віталія Юріївна Мельник · Answer

Добрий день. Ваша норма -ваша норма.
[quote]то я сприймаю, що я не подобаюсь та до мене байдуже людині.[/quote]
Це цікавий момент. Насправді, людина може не вкладатися фінансово з безлічі причин, але те,що це ваша потреба,то це факт.

Нора Маркман · Answer

Вітаю! В тому, щоб піклуватися про кохану людину немає чогось поганого. Але все ж таки ви прийшли сюди запитувати про це - тому я задам зустрічне питання :). Ви пишете "якщо є повага, гарні слова, увага, але нема оплати за ресторан"  ви сприймете як байдужість. А якщо є оплата за ресторан, але уваги, поваги і добрих слів немає, припустимо, - ви розціните це як прояв турботи і почуттів? ) 
Взагалі я можу погодитись з колегою вище - вочевидь для вас саме така матеріальна турбота є одним з головних чинників у відносинах і це не є погано, якщо це задовольняє обидві сторони. У кожного з нас є якийсь такий набір з бажаних якостей, які ми хотіли б бачити у партнера. Якщо певна модель відносин не спричиняє дискомфорту вам і іншій людині - чому тоді прив'язуватись до менталітету тієї чи іншої країни)

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]Проблема в тому, що людина яка оплачує для мене мій комфортний побут і тд, я можу пробачити підвищений тон, критику безкінечну в мою сторону, ігнорування мої прохань, постійне сперечання зі мною, ну і в принципі неприємний характер людини. Це не нормально?[/quote]
Це НЕ про пробачити. Це взагалі про щось інше. Виглядає як купля-продаж. А той, кого купили невдоволення проявляти права НЕ МАЄ. Бо він, виходить, як товар. 
Вибачте за жорстку правду.
[quote]Потрібно працювати над зміною цінностей?[/quote]
Ні, з почуттям САМОЦІННОСТІ. Це зовсім інше. 
З 8 Вас Березня!

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго ранку, Марія!
[quote]Як ви бачите ситуацію зі сторони?[/quote]
Ситуація доволі проста і "читається" легко. Ви знаходитесь на стадії товарно-грошових відносин. Можна навіть сказати, на РИНКУ. Звичайному ринку, де одні продають, а інші купляють.
Тобто Ви продаєте/обмінюєте свою людську і жіночу гідність на матеріальні блага. 
Також платите ТЕРПІННЯМ того, чого терпіти поважаюча себе людина НІЗАЩО не буде - [quote]можу пробачити підвищений тон, критику безкінечну в мою сторону, ігнорування мої прохань, постійне сперечання зі мною, ну і в принципі неприємний характер людини.[/quote]
У Вашій парі, скоріше, благодійник є суб'єктом, а Ви об'єктом. Це може бути принизливо. Але що поробиш?! - з таким відчуттям себе і з таким специфічним баченням взаємин Ви прийшли в доросле життя.
Очевидно, для того було певне підгрунтя і своя історія формування Вашої особистості.

[quote]Це не нормально?[/quote]
Якщо вже з'явились сумніви в нормальності, то хочу Вас привітати, адже поява сумнівів призводить до пошуку об'єктивних відповідей. Зрештою, до змін. Раджу Вам звернутись до психолога, щоби прорацювати питання моделі власного життя - що? звідки? для чого?

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]Я уточню, невдоволення я показую, агресивно реагую, на це! Але чомусь розірвати стосунки ще не готова, бо типу інші вчинки хороші, ніби як перекривають це, також звичка, любов, сім&#700;я, діти це не так легко, одним махом зробити, з моїм характером[/quote]
Зрозуміло. Добре, що показуєте і таким чином хоч ТРОХИ відстоюєте власні кордони і інтереси.
Але це схоже на якісь ПОЛУміри, на якусь імітацію захисту. Може так себе заспокоюєте? Але ж це САМОомана.
І Ви це відчуваєте, і, певен, чоловік Ваш теж це відчуває.
Отож, чекаємо? Доки щось суттєво не перекриє.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Ви відповіли, не як професійний психолог, як чоловік, який не може дозволити, піклування через фінанси.[/quote]
Дякую за розгорнуту відповідь. 
Ви, навпено, не такої реакції очікували від психологів, яку отримали від мене. І образились. Проте це ж Ви запитували [quote]Це не нормально?[/quote]
[quote]Як ви бачите ситуацію зі сторони?[/quote]
Чи я помиляюсь?
[quote]Подобається Вам це чи ні, але всі жінки люблять, щоб про тих турбувалися, давали їм найкраще, а не тільки пусті слова. [/quote]
Ось це НОРМАЛЬНО, коли чоловік турбується про свою жінку. Заперечень нема. Дарує подарунки, нічого не шкодує. Але... Є одне велике АЛЕ - коли не знущається над тією жінкою, яку називає своєю. 

[quote]не нормально терпіти критику та підвищений тон, абсолютно. "Терплю" я мала на увазі, що не розриваю стосунки, але рекція моя на таке агресивна. Чому не можу зупитини стосунки, бо звичка, бо любов, бо шлюб, бо діти бо багато хорших вчинків, бо це складно дуже, нема підтримки, бо невпевнена, що буду щасливіша.[/quote]
Так розривати стосунки і не треба, адже Ви любите. В усякому разі доти, поки не навчились боронити свої особистісні межі КОНСТРУКТИВНО(!) 
Агресивна реакція може бути шкідливою, бо частіше за все йде від безсилля. 
Тому прийміть виклик від реальності (не від мене) і з'ясуйте, що значить особисто для Вас жити з відчуттям самоповаги і гідності? Що значить не дозволяти себе ображати? Що має бути всередині мене, аби ніхто в світі, навіть мій чоловік ані на мить не наважився підвищити голос?
Упевнений, психолог справді може допомогти відродити почуття самоцінності(!)

Наталия Горская · Answer

Коли чоловік піклується, він піклується і матеріально також. 
Це нормально. 
Не "вище норми ", чим треба пишатись,  а просто нормально. 

Якщо чоловік виявляє неповагу,  не підтримує- це НЕ нормально в стосунках. 

Можна припустити,  що у Вас є певний страх  бути "непотрібною", і критерієм того, що це не так, що Ви дійсно важливі для партнера,  для Вас виступає матеріальне забезпечення. 
Мовляв,  якщо гроші вже витрачає, то вже точно  я для нього маю значення. 

Але це дещо викривлене сприйняття "якості" стосунків. 
Існує багато пар, де матеріальне забезпечення є, а близьких стосунків немає.
Можливо,  зараз, маючи ту базу, яку вважали найважливішою, Ви відчули, що Вам недостатньо того, що є у вашій парі .

Звісно,  кожен обирає для себе "норму " і домовляється з партнером,  чи співпадають їхні "норми".

Але Ви пишете,  що Вам не подобається те, як до Вас ставляться. 
Отже,  є сенс узгодити це питання з чоловіком.

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]я себе цим не заспокою, я роблю те що можу в даний момент, це ні до чого хорошого не приводить, бо як що на мене нападають, я відповідаю з подвійною силою, але мовчати це ще гірше[/quote]
Тож "вічний бій, а спокій лише нам сниться"?! Але ж справді, самі собі такого вибрали. Через матеріальне. І тепер розплачуєтесь нервами.  
Судячи з усього всього:
[quote]підвищений тон, критику безкінечну в мою сторону, ігнорування мої прохань, постійне сперечання зі мною, ну і в принципі неприємний характер людини[/quote]
[quote]Поснювала 100 разів, але це такий тип людей, вони такі від народження, в дискусіях з іншими людьми теж саме[/quote]
маєте справу з нарцисом (НЕ)звичайним. Потрапити у відносини до такого треба ще вміти. Тому:
[quote]Я не знаю нічого точно, на 100 %, чому я не могла розірвати відносини раніше, і зараз, чи враховуються в цьому всі плюси та мінуси, це не так легко розібратись, Вам як психолу це точно мало б бути зрозуміло[/quote]
Так, мені зрозуміло, що Ваше запитання - не на переписку від слова взагалі, а на повноцінну психотерапію.

Алла Григорівна Веленко · Answer

Доброго вечора, Маріє!
Насправді, згодна повністю з Вами, що для жінки цілком природньо очікувати від чоловіка турботу, у тому числі, фінансову. Адже це дає їй можливість відчувати себе захищеною, що є базовою потребою жінки-жінки. Єдине, має бути певний баланс між фінансовою захищеністю та психологічним комфортом, який у кожної людини свій.
Тому, насправді, єдиний, хто відчуває 
комфорт чи дискомфорт - це тільки Ви 
самі. А виходячи з того, що саме з цим 
питанням звернулися на сайт 
психологів, навряд чи є відчуття 
гармонії. 
А який фінансовий стан мали Ваші батьки у Вашому дитинстві? І які між ними, загалом, були стосунки? 
Те, що чоловік матеріально турбується про Вас -  прекрасно! Але чи є це достатньою компенсацією за таке ставлення до себе?

Наталия Павловна Венглинская · Answer

Марія, доброго часу доби!
 [quote]Я сприймаю прояв до себе кохання, через подарунки[/quote]
Що саме подобається в подарунку? На що звертаєте увагу?

 [quote]Потрібно працювати над зміною цінностей?[/quote]
Про яку саме цінність іде мова? Яку, на Ваш погляд, треба змінити? або в якій своїй цінності сумніваєтесь?

Ірина Миколенко · Answer

Доброго вечера!

Есть фраза - " кто платит, тот и заказывает музыку"
В вашем случае вы хотите, чтоб мужчина все вам оплачивал.
И конечно, он считает - раз он за все платит. То он теперь над вами и властвует.
А значит позволяет себе все что угодно к вам... перестает вас ценить... 
(воспринимает как свою игрушку... которую купил в магазине - образно говоря)
Хотите быть такой игрушкой?

Да вы правы - у вас проблема ценностей.
Вы за комфортный образ жизни - видимо готовы, терпеть все что угодно...
Или все же, есть придел у вас? Что вы не готовы терпеть - даже ради денег?
И зарабатываете ли вы сами? 
Хотите ли вы, быть не зависимой финансово от мужчины?
Хотите ли вы, сами себе создавать финансовый комфорт?
Тогда вами не будут поныкать мужчины. ( и играть с вами в эти игры " я плачу - ты исполняешь мои желания" )
И добавлю - сами подарки и внимание от мужчины - это прекрасно!
Но это не значит, что надо на этом паразитировать.
Так как, деньги мужчине просто так видь тоже никто не дает. Он их зарабатывает - своим трудом, и силами, и временем.
А умеете ли вы трудиться и зарабатывать? 
И цените ли вы себя? ( по настоящему)

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Мова кохання - подарунки

Відповіді психологів