Занадто відповідальна

Вітаю! Що відбудеться, якщо Ви почнете говорити керівництву, що перегружені роботою і не будете братись за частину задач?

Доброї ночі!

Я дуже відповідальна і як кажуть,занадто правильна в поведінці людина

З одного боку, гарно бути відповідальним і надійним і таких працівників всі шукають...але ж.
Підказка в словах "дуже" і "занадто". Подібне стається зазвичай внаслідок тривалої дресури батьками або іншими родичами (бабусями-дідусями-тітками-дядьками тощо) в дитинстві.

Керівництво бачить, що я здатна багато тягнути і грузять, тиснуть щодня, відмовки їх не цікавлять

Так, бо, з одного боку, в керівники йдуть люди, схильні до маніпулювання та обділені в співчутті та емпатії, з другого боку, їх вчили ТАК керувати на різних курсах, з третього - самі працівники (Ви в їх числі) їм "підіграють", погоджуючись приймати участь в грі "експлуатація". І ця гра починається ще, коли:

на співбесідах обов'язки говорять дуже не конкретно, залишаючи пункт: будь-які завдання керівника, тобто що захоче керівник, те я маю робити

Але ж Вам НІЩО НЕ заважає перепитувати багато разів і витягувати з них конкретику. Але ж чомусь Ви цього не робите - і погоджуєтесь на ці умови. А потім, коли стикаєтесь з тиском від керівників - чомусь КАТЕГОРИЧНО не відмовляєтесь робити зайву роботу. Щось Вам заважає це робити.

Що можна зробити з цим?

Саме те, що Ви й написали далі:

Психотерапевта планую відвідати коли з'явиться фінансова можливість

бо психолог, який займається психотерапією, якраз і допомагає прибрати або підкоректувати ті внутрішні блоки та психологічні програми, які змушують людину бути "правильною".

Можливо є якісь вправи для корегування поведінки поки немає можливості?

Ні, подібного не існує. Ви, здається, вже намагалися робити щось схоже на ці вправи:

Як не намагаюся змінити поведінку, прикидатися іншою людиною з іншою поведінкою довго не виходить

але результат їх виявився сумнівним. Про те й мова.

Доброго ранку!
Насправді, почуття відповідальності - це прекрасно! Але...
до тих пір, поки відповідальність не переростає у гіпер відповідальність і не "запрягає'" людину як коня, що змушений все життя тягнути важку підводу з вантажем... В яку, насправді, сам себе і впряг, але несвідомо, задовго до того, як подорослішав.
Насправді, ми завжди поводимо себе тим чи іншим способом заради якоїсь дуже важливої для нас мети. Про яку просто давно забули. Тому основне - це зрозуміти, а чого ми своїми зусиллями
намагаємося досягнути? Що ми і кому намагаємося довести, весь час беручи на себе більше, аніж потрібно нам самим робити? Насправді, ми можемо, несвідомо, до цих пір перебувати в парадигмі дитині, яка у такий спосіб намагається показати дорослим, яка вона чудова, щоб батьки нарешті на неї звернули увагу і почали її сильно любити... Просто подорослішавши, забули про це і на поверхні залишилося лише бажання "впрягатися"...
А може бути "спадковість", тобто, таке собі навіювання, коли так само поводили себе мама і бабуся: впрягалися, тягнули все що тільки можна і за себе, і за своїх чоловіків... А причини такої поведінки дуже індивідуальні...
Тобто, Ви праві, причина знаходиться всередині Вас. А зовнішній світ: люди навколо, лише "відзеркалюють" Ваше несамовите бажання щось і комусь доводити і реагують не на Вас зовнішню, а на Вас от ту, яку Ви не бачите. Але яка є основною...
Що Вам порадити?
Якщо я напишу - навчіться бути жінкою і просто дозвольте собі бути щасливою, Вам це вдасться? Але ж це основне, насправді в цьому питанні.
Всі наші мотивації знаходяться всередині нас і, як правило, формуються в дитинстві, або передаються у "спадок" в тому ж дитинстві. Тому, щоб вийти з цього важкого замкнутого кола, потрібна робота на рівні підсвідомості, де і знаходяться всі поведінкові моделі та установки.
Окрім того, Ви пишете, що якось потім плануєте почати працювати з психологом... А потім - це означає, ніколи. Бо підсвідомість стане виконувати Ваше бажання весь час в парадигмі "потім"...
Насправді, коли людина "дозріла" і вже не може більше жити в енергіях страждання, бо втомилася, повірте, знаходяться і необхідні кошти, щоб нарешті стати гармонічною та щасливою. Тим паче, що оплата відбувається лише по мірі отриманої допомоги і в тому часовому режимі, який людина що потребує допомоги, сама і встановлює.
Можу з впевненістю сказати, що всі наші "не можу", "потім", "не вистачає" - є лише обмеженнями, які ми самі собі несвідомо і створили елементарним незнанням, як цей світ і ми влаштовані і як все працює.

Вітаю.
"Я дуже відповідальна і як кажуть,занадто правильна в поведінці людина. Люди це бачать і перекладають на мене відповідальність"
Які негідники! Як ці злі люди це роблять? Ви в цей час при тямі? Чому не чините опір, навіщо берете? Не можете сказати "НІ"?

"Керівництво бачить, що я здатна багато тягнути і грузять, тиснуть щодня.." А я вся така " відповідальна "...беру й героїчно тягну, бо "тільки толкових людей напрягають". А я ж така " нормальна" жертва обставин ( чи по- життю?).
Навіщо показуєте що " здатні"? Що би що?

"На співбесідах обов'язки говорять дуже не конкретно....,тобто що захоче керівник те я маю робити."
Тобто, Вам на співбесіді говорять,що Ви повинні робити все,що Вам скаже керівник, Ви погоджуєтесь на це ....й винен роботодавець? Ви ж самі прийняли такі " розмиті " умови, так в чому справа?
А Ви не думали, що уточнювати умови праці, оплату та службові обов'язки-це Ваша відповідальність?

"З чоловіками так само - приваблюю лише лінивих та корисних, тому довгий час сама"
Ой, знову. На цей раз чоловіки не такі. Це ж не я їх обираю , це вони самі приваблюються.

Вся Ваша "відповідальність" стосується чого завгодно, тільки не Вашого життя. Ви не відповідальні за свої вибори, свої рішення, своє щастя. Таке враження, що Ви не розумієте, що Ви власниця свого життя й те,що в ньому відбувається залежить в більшій мірі від Вас ОСОБИСТО. Тому, "вправи для корегування поведінки" не допоможуть, бо це як взути взуття на 2 розміри більше ( або меньше): якийсь час протриматися можливо, але не довго. Потрібно " дорослішати " та виходити із стану " жертви".

Доброго дня)

Власне дійсно правильним буде провести роботу із психологом, оскільки турботи про які Ви пишете, як часто буває, стосуються не тільки теми відповідальності.
Ваші кордони, Ваше проявлення іншим, зони відповідальності, самоцінність та самосприйняття, і вже далі не виключено теми вміння співвідноситись із іншими.

Корегування поведінки не зменшить Вашого напруження, а тільки додасть його. Адже крім тиску, відповідальності і образи, з якою Вам доводиться справлятись, Ви ще навішаєте на себе тиск того, що треба "поводитись якось інакше і робити щось іншакше". Бути інакшою. Але цього вистачить тільки на короткий проміжок часу.

Те, що необхідно, це розбиратись і дослдіжувати корінь цього, Вашу потребу та необхідність бути "толковою", "відповідальною", все могти і вміти. А чи знаєте Ви як можна інакше? Чи можна бути інакшою і не стати при цьому "ледачою" і "наглою"?
Можете поки спробувати почитати літературу, про вміння спостерігати за своїми емоціями та станами, фіксувати їх та розглядати.

Доброго дня!
Про співпрацю з психологом колеги вже написали. Проте ніхто Вам не завадить йти власним шляхом - шляхом помилок, розчарувань і, можливо, відкриттів і знахідок у Вашу скарбничку особистісного розвитку.
Отже, перша пропозиція.
Відштовхуючиьс від

ЗАНАДТО ВІДПОВІДАЛЬНА

, намалюйте контінуум, де будуть два полюси - "повністю не відповідальна" і "занадто відповідальна".
Другий полюс Ви розкрили тут

Люди це бачать і перекладають на мене відповідальність, особливо це стосується роботи. Керівництво бачить, що я здатна багато тягнути і грузять, тиснуть щодня, відмовки їх не цікавлять, на співбесідах обов'язки говорять дуже не конкретно, залишаючи пункт: будь-які завдання керівника, тобто що захоче керівник, те я маю робити.

Тепер опишіть перший полюс. Якою може бути позиція людини та її поведінка, згідно до його назви "повністю не відповідальна."

А далі запитайте себе, яка поведінка є для Вас БАЖАНОЮ. Опишіть в деталях - в ході співбесіди перед влаштуванням на роботу, в процесі праці і так далі.
Також уявіть свій стан і свої дії в цій новій моделі. І запишіть на папері усі емоції і почуття.

Тупою прикидатися теж не вмію.

От і добре. Навіщо себе саму ТУПИТИ?!

З чоловіками так само - приваблюю лише лінивих та корисних, тому довгий час сама.

Дивно, якби було по-іншому, адже вони нюхом чуюють, кого можна використати. Проте зараз не про них, а про Вас. От Вам особисто які чоловіки подобаються? З якими якостями?

Як не намагаюся змінити поведінку, прикидатися іншою людиною з іншою поведінкою довго не виходить.

Подумайте, замисліться - чи можливі суттєві зміни на зовнішньому рівні, якщо не відбулись зміни всередині, на рівні свідомості (поглядів, переконань, уявлень, сприйняття себе і оточуючого світу) і підсвідомості?

Щодня тиск в жорстких часових рамках, не можу потім вдома розслабитись.

Та, звісно, бо ж сильно перенапружуєтесь. З цього приводу можете написати есе на тему "Навіщо і як я напружуюсь?" Це буде такий індивідуальний спосіб самодослідження.

Відредаговано автором 02-04-2024 12:20:25

Дякую за безліч порад!!! Є над чим подумати і переосмислити, та найголовніше, я так розумію, мені потрібно якнайшвидше потрапити до психотерапевта, щоб побороти причини такої поведінки

Зауважу: в терапії інший вектор - ні з чим не боротись, навпаки, вибудовувати модель поведінки впевненої в собі людини(!)
А причини досліджують, аби було усвідомлення що до чого.

Відредаговано автором 02-04-2024 20:43:35