Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 11 годин тому: «Реакція на відповідь № 391277 для Валентина Михайловна Жемчужникова Согласна с вами. Вчера была последний день, и меня поразило то, что даже неко»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 13 годин тому: «Добрый день. Стоит отметить, хотя Вы спорте, если это не так, что вы, как бы так сказать, больше ориентированы вовне, на других людей, их расположение, отношение к Вам. Не собстве»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 13 годин тому: «Скорее это и тревога перед новым будущим где-то на другой работе, и разочарование и обида, что вы старались, а к вам не очень было отношение, зато новичками вроде повезло. Но не о»
Питання від: Astra11 Вік: 32

Проблеми у відносинах з чоловіком. Не можу зрозуміти що я хочу - розлучення чи зберегти відносини

Ми у шлюбі вже 9 років. Років 5 ми дуже добре жили, чоловік повністю влаштовував, але потім почались важкі часи… ремонт, вагітність, народження дитини, почалась війна, переїзд в іншу країну… періодично фінансові проблеми… але найстрашніше, що чоловік почав зриватись на мені і ображати, вживати ненормативну лексику… це все було якось поступово і за 4 роки все тільки ставало гірше… спочатку це було рідко, потім частіше… якісь моменти він намагався стримуватись але потім все знову… і зараз ми вже не можемо спокійно спілкуватися, бо на кожне моє зауваження він реагує ненормативною лексикою в образами в мою сторону… ще і виправдовує все тим, що я провокую… йому не подобається інтонація, чи я дуже голосно роблю зауваження і це начебто провокує його на лайку…я багато разів намагалась пояснити, що для мене це ненормально, тимпаче що в газ зростає дитина і бачить як на його очах обзивають його матір… скажу чесно - я не щаслива в цих відносинах.. так, він допомагає по дому, не жадібний, може допомогти мені у моїх справах… та все це мені не в радість. Звісно, що на фоні цього майже повністю зникли сексуальні відносини, бо я просто не хочу кохатися вночі з чоловіком, який вранці називає мене собакою, та відправляє у всім відомому напрямку… я пропонувала йому звернуся до психолога, та він каже що допомога потрібна мені а не йому. Часто думаю про розлучення, та мені важко наважитись, перш за все через те, що маємо спільну дитину з проблемами із здоровʼям і меня страшно що сама я не впораюсь… та з іншого боку - сварки забирають купу енергії і в мене вже немає ресурсу для дитини. Зараз ми живемо в іншій країні, тут немає стабільності, і повернутись з дитиною в Україну я не можу через бойові дії… де мені знайти сили розірвати ці стосунки? Чи як можна знайти в собі ресурс? Буду вдячна за поради.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Для початку Вам важливо все-таки остаточно визначитися з тим чого Ви хочете: зберегти відносини чи розлучитися? Тому що це два взаємовиключні поняття.
Уявіть, що Ви розлучаєтеся. Яким Ви бачите своє подальше життя без чоловіка? Не поспішайте, більше заглибтесь, продумайте всі аспекти Вашого життя після розлучення, все до деталей. Як Ви себе відчуваєте?
Уявіть, згодом, що Ви все ж таки вирішили зберегти відносини. Як Ви уявляєте своє подальше життя з чоловіком? Через рік, через 7 років, через 20 років. Заглибтесь в усі ці періоди вашого сумісного життя, уявіть все до деталей. Як Ви себе відчуваєте після того, як Ви це все уявили?
Доброго дня!

Дуже прикро, що ви зазнаєте такого відношення від близької людини. Спічуваю…! Ви втрачаєте повагу та довіру і ваші реакції нормальної людини на ненормальну поведінку.

Ви перповнені інтенсивними почуттями, образами і вони штовхають вас до дій, проте треба спочатку прожити почуття, а не з почуттів рубити дрова… Ви ніби на роздоріжжі, але будь який варіант який ви оберете - не принесе повного задоволення, тому важливо перш ніж обирати - заспокоїтись і пережити внутрішні коливання.

Ваш чоловік теж не переживає свою драму і просто зливає всю напругу на вас. Тобто ваше подружжя як реактивний реактор, де відбувається замикання енергій. Ви більш вразливі і тому страждаєте перші, чоловік захищається від будь-якого емоційного навантаження нападками, і відповідно не має ресурсу чути і бачити вас зі своїми емоціями, потребами.

Шукайте зараз підтримку у психолога, знайдіть спеціаліста і почніть не вирішувати питання розлучення, а просто розмотувати пласти тектонічного гніву, болю, самотності за ці 4 роки. Робота з психологом це не райське задоволення, але це вивільнення і відродження своєї сили! Ці стосунки будуть працювати на вас і для вас.
Бажаю вам повернути собі себе 🙏❤

Відредаговано автором 14-07-2024 20:31:31

...
Доброго дня, Astra!
цитата:
ПРОБЛЕМИ У ВІДНОСИНАХ З ЧОЛОВІКОМ. НЕ МОЖУ ЗРОЗУМІТИ ЩО Я ХОЧУ - РОЗЛУЧЕННЯ ЧИ ЗБЕРЕГТИ ВІДНОСИНИ

Співчуваю Вам! Переживаєте, дійсно, важкі часи через багаторівневі складні проблеми.
Проте, перш, ніж ЗРОЗУМІТИ, чого бажаєте зараз, на мою думку, варто розібратись в тому, що не спрацювало ось тоді -
цитата:
але потім почались важкі часи… ремонт, вагітність, народження дитини, почалась війна, переїзд в іншу країну… періодично фінансові проблеми…
?
Чого не вистачило Вашій парі, чоловікові і особисто Вам?
Через що відбуваються такі неприпустимі випадки -
цитата:
але найстрашніше, що чоловік почав зриватись на мені і ображати, вживати ненормативну лексику…
?

Я, власне, чому так ставлю питання? Бо звернув увагу на поступовість погіршення відносин, на зауваження чоловікові -
цитата:
це все було якось поступово і за 4 роки все тільки ставало гірше… спочатку це було рідко, потім частіше… якісь моменти він намагався стримуватись але потім все знову… і зараз ми вже не можемо спокійно спілкуватися, бо на кожне моє зауваження він реагує ненормативною лексикою в образами в мою сторону…

Чого саме стосуюються Ваші зауваження?
В якій формі Ви їх висловлюєте, зважаючи на
цитата:
він допомагає по дому, не жадібний, може допомогти мені у моїх справах…
?

Натомість, факт залишається фактом
цитата:
Часто думаю про розлучення, та мені важко наважитись, перш за все через те, що маємо спільну дитину з проблемами із здоровʼям і меня страшно що сама я не впораюсь… та з іншого боку - сварки забирають купу енергії і в мене вже немає ресурсу для дитини

Яке рішення прийняти? На що наважитись? Де знайти сили?
Вони всередині людини. В її досвіді. Звісно, якщо він конструктивний. А ще у спроможності помітити ознаки позитивних зрушень. Таке можливе, коли розум і серце відкриті для появи того, що потім не захочеться втрачати.

Ще спитаю, а ви не пробували не сваритись? Не шукати винних?
Замість цього відкрити для себе, чого кожен з Вас потребує? В чому зацікавлений? Чого йому не вистачає?
Це все про ДІАЛОГ. Про пошуки порозуміння. Про здатність переступити через образи і нарікання. І коли з'ясується, що пошук спільних точок дотику вже неможливий, тоді приймати кардинальне рішення.

Подумайте, можливо, Вам допоможе консультація сімейного психолога, щоби ви змогли побачити те, що не вдається побачити. Усвідомили те, що поки що, на жаль, ігнорується.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?