Что мне делать?

У Вас тривожний розлад, а решта вже його наслідки.
Ви не відчуваєте своєї цінності, не можете вплинути на ситуацію, внаслідок чого відчуваєте сильну напругу, яку намагаєтеся зняти за допомогою селф-харму.
Щоб подобатися чоловікові, недостатньою бути гарною. Важливо бути впевненою у собі, Така жінка притягує чоловіків як магніт.
Є сенс звернутися до психолога.

Доброго ранку!

Таке відчуття, що мені завжди буде мало уваги

ЧТО МНЕ ДЕЛАТЬ?

Відповідь буде конкретною - наважитись по-справжньому відповідально поставитись до себе(!)
Що це означає?
Після визнання проблеми, з чим Ви вже, до речі, впорались, зробити наступний крок - дослідити історію формування дефіциту уваги, починаючи з дитинтства. Адже саме в той період Ви вперше його відчули.

Наразі розкажіть, як до Вас ставились близькі, зокрема, мати?
Про тата що Ви чули від рідних?
Що Ви тоді переважно відчували? Можливо, сум, самотність, відсутність щирої уваги і зацікавленості?
Або опіку і турботу, тільки надмірно?

Ну а далі почнеться процес відновлення почуття Вашої самоцінності. Це базове і головне для будь-якої людини, адже слугує надійним фундаментом для розбудови взаємин і життя в цілому.

Позначені мною дії призведуть до успіху в разі плідної співпраці з психологом. Самотужки зробити це буде вкрай складно. Принаймні потрібен відкритий діалог з іншим - з тим уважним і щирим, хто знає, як працює психіка і як допомогти людини вийти з мороку депресії і нелюбові до себе.

Доброго дня!

Почала займатися селфхармом ( ріжу себе рік..) напевно так хочу привернути увагу. Настільки мені не хватало уваги.
Погано сплю, дуже розсіяна, постійно уставша, таке якби лимон вижатий. Мені нічого не приносить радості

Селфхарм - це дуже поганий дзвіночок. Симптоми, про які Ви пишите, можуть свідчити про те, що зараз у Вас депресія. Це серйозне психічне захворювання, яке лікується медикаментозно. Вам треба звернутися до лікаря - психіатра чи рсихотерапевта.

Доброго дня!

Співчуваю вашій тривозі. Рекомендую вам займатись не так зовнішнім обрамленням себе, а як внутрішнім. Знайти психотрепевта і працювати над самоцінністю, травмами дитинства та пустотами душі.

Вам з собою жити все життя і якщо навіть з хлопцем ви не відчуваєте щастя, то це говорить про внутрішні проблеми, які ніхто окрім вас не вирішить. Селфхарм - це вже сильна аутоагресія, яку не можна ігнорувати, бо ви потребуєте лікування. Для початку потрібно проконсультуватись у психіатра, а далі проходити психотерапію на регулярній основі. Вам потрібен і психіатр, і психотерапевт.

Потреба в увазі, коріння якої йде в дитинство, може дійсно бути ненасичаємою.
Про це важливо пам'ятати, щоб навчитись із цим жити.
Адже шкодити своєму здоров'ю, щоб привернути увагу- дуже небезпечний шлях.

Тут важливо спробувати поглянути на ситуацію ніби згори.
Так, нажаль уваги в дитинстві не вистачало. Це є, і це неможливо відмінити. Те що хвилює, можна опрацювати з психологом. Як і питання самооцінки. Щоб не залишилось болючих питань.

Але , по суті, минуле залишилось в минулому.
У Вас є ваше Життя зараз.
Чи помічаєте Ви ті моменти, коли Вам буває добре зараз?

Ваше питання викликало в мене такий образ.
Людині дають в її власність велику, красиву, смачну цукерку -її Життя.
Її можна роздивлятись, нюхати, смакувати різними способами.
Але людина поки що бачить тільки обгортку цієї цукерки.
Навіть не спробувавши зазирнути всередину, щоб відчути всі особливості Своєї Власної "цукерки".
Вона розглядає обгортку, щось малює на ній, намагається показати іншим, щоб вони звернули увагу, "оцінили", можливо, позаздрили, або ж "прийняли в своє "коло колекціонерів обгорток ".
Іноді на етапі оцінювання обгорток може пройти все життя.
І до самого головного, Справжнього, Цікавого та Важливого "руки не доходять".

У Вас є найцінніше за "всі обгортки світу"- ваше Життя.
Важливо пам'ятати про це.
В житті є багато різних сторін, і увага до Вас - це тільки одна з них.
Концентрувати зусилля на вдосконаленні тільки одного, хоч і дійсно дуже важливого моменту, це забирати силу від інших, не менш важливих сторін життя.

Якщо уявити собі колесо зі спицями, де кожна спиця це якась сторона життя, то занадто велика спиця "увага до мене" не дасть можливості колесу рухатись.

Важливо розфокусувати погляд, спробувати побачити щось поза межами болючого питання уваги до себе.

Можете написати щось з того, що Вам подобається в вашому житті?
Це можуть бути смаки, запахи, відчуття, ідеї, події, слова чи вчинки, будь що, головне, щоб Вам це було приємне.

Я дуже рада за вас, що ваша мама була і є теплою до вас, приділяла увага наскільки це було можливо. І те, що ваш тато чекав вашої появи теж величезний ресурс для вашої психіки (навіть не зважаю та холодність яку ви запам'ятали).
Нажаль, у вашому дитинстві потреба в увазі не була задоволена на 100%. До того ж ви маєте дуже травматичний дитячий досвід – передчасна загибель однієї з найрідніших людей, вашої опори та захисту. Припускаю, що мама на той момент не змогла вас достатньо втішити та приділити вам необхідної уваги, оскільки сама потребували турботи та ресурсу, що тільки закріпило відчуття нестачі уваги.
Ваш селф харм - спроба перенести душевний біль на фізичний, аби хоч трохи стало легше. Але це не вихід і полегшення не наступає на довгу перспективу. Намагайтесь цього більше ніколи не робити.
Дуже рада за вас, що ви зустріли хлопця, який вам душевно близький та частково перекриває функції батька. Проте це невротичне перекриття батьківської фігури не буде працювати роками. Гармонійні здорові стосунки лише рівноправні та партнерські, де ви обоє зростаєте та розвиваєтесь, а не заліковуєте рани.

Я рекомендую вам пройти курс психотерапії, аби пропрацювати дитячу травму, нівелювати її вплив на ваш поточний стан та стосунки з рідними. У вас великий внутрішній та зовнішній ресурс (далеко не всі мають люблячу маму та розуміючого хлопця), тому робота з психологом принесе гарні плоди

Відредаговано автором 15-08-2024 14:32:30

Тата в дитинстві дуже любила та і всі рідні кажуть, що він так чекав мене, любив.
Але не вмів показувати цю любов. Я пам'ятаю його холод.. Він не любив розмовляти,грати ігри зі мною. Мені 21 і я розумію, що він любив мене, але коли ти маленький то цього не розумієш.

На щастя, тепер розумієте як він Вас любив.

Думаєш, що не цікава татові і що він не любить. Як важливо для дітей показувати, що ти їх любиш.

Лише в рамках терапії можна дістати запаковані в дитинстві почуття і очікування - так важливі дитині і так само важливі сьогодні. Оті Ваші прагнення і бажання дівчиники залишаються актулаьними і досі. А сум за ними створює відчуття дефіциту самоцінності, ненаповненості душі сердечним телпом рідних людей.

Ну і коли він помер ( у нього була раптова смерть, загинув в ДТП) у мене не було реакції. У мене був ШОК

Напевно, раптова татова смерть обірвала Ваші сподівання дочекатись проявів його любові. І водночас закріпила песимістичні погляди на себе.
Тож, мабуть, настав час з'єднати розірвані частини досвіду і внести в цей процес доросле ставлення і усвідомлення Вашої теперішньої ролі.

Я хочу, щоб усі мною пишалися, " восхищалися", хочу бути дуже красивою для всіх. Важко дуже мішає жити

Спробуйте поміркувати, що стоїть за Вашими прагненнями, коли усі пишаються Вами? Можливо, там є бажання отримати від інших визнання своєї цінності, того, що гідні любові і поваги?
На мій погляд, цей шлях небезпечний, адже може потенційно завести у глухий кут. Краще відродити в собі відчуття самоцінності, що дає змогу бути самодостатньою і вільною від викривлених бажань.

Боюся майбутнього, дуже
Боюся бути мамою. Я боюся, що майбутній чоловік буделюбити дитину більш ніж мене

Схоже, на сьогоднішній день Ви ще недостатньо подорослішали для того, щоб бути мамою. Але це не страшно, оскільки Ви ще не мама. Вам 20 років. А чи всередині Ви відчуваєте себе на 20.років? Можливо всередині Вас живе маленька дівчинка, яке не отримали достатньо тепла так любові від дорослих? Скільки років цій дівчинці! 7? 10? А може цій маленькій дівчинці всього на всього 3 рочки? Що ця дівчинка дуже хотіла і не отримала? Можливо, нову ляльку? А може вона саме зараз хоче, щоб її взяли на ручки і погойдали? Можливо їй холодно, і вона хоче, щоб її зіграли, напоїли чаєм зі смачним варенням чи цукерками?
Зігрійте свою маленьку дівчинку. Дайте їй те, чого їй хочеться. Ви це вже можете зробити. Вам вже 20 років. Ви вже самі можете бути мамою для своєї маленької дівчинки. І коли Ви її зігрієте, Ви навряд чи будете боятися того, що Ваша маленька дитина забере у Вас колись любов Вашого чоловіка.

Адже у мене ще страх, що інші будуть думати, що я не така як всі. А серед старших людей це дуже часта тема

Вам треба навчитися не думати про те, що інші там про щось говорять, просто не звертати уваги. Люди завжди про щось говорять, люблять пліткувати. Таке вже людська вдача.

Доброго дня. Ваша ситуація непроста, але дуже важливо, що ви це усвідомлюєте.
Низька самооцінка та залежність від уваги: Відчуття, що ви не отримуєте достатньо уваги, часто пов'язане з минулим досвідом, особливо якщо у дитинстві бракувало підтримки та турботи. Залежність від уваги партнера може посилювати тривогу та невпевненість.
Селфхарм та депресія: Самопошкодження — це сигнал про глибокий емоційний біль. Це може бути спосіб виразити чи зменшити страждання, але воно не вирішує проблеми, а лише поглиблює її.
Робота над собою: Перший крок — це звернутися до фахівця, психотерапевта. Це допоможе вам розібратися у своїх почуттях, зрозуміти корені вашої низької самооцінки та залежності, а також навчитися дбати про себе без шкоди.
Самоприйняття: Важливо зрозуміти, що любов до себе не залежить від зовнішності або кількості уваги. Психотерапія допоможе вам знайти способи підвищити самооцінку та прийняти себе такою, якою ви є.
Це серйозні питання, і вам не потрібно справлятися з ними самотужки. Зверніться до фахівця, він допоможе вам знайти шлях до покращення вашого емоційного стану.