Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 6 годин тому: «Реакція на відповідь № 391275 для Алла Григорівна Веленко Честно, вы правы. Может меня задевает больше то, что он у меня уже не просит остаться, »
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 6 годин тому: «Доброго вечора Katya Основне питання до психологів - "Почему я начинаю жалеть об увольнении?" Щоб спробувати отримати на нього відповідь, запитайте у себе: " Чи жаліли б Ви пр»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 11 годин тому: «Доброго дня. Насамперед хочу сказати, що Ваші почуття зараз цілком зрозумілі. Коли людина завершує важливий етап життя, навіть якщо рішення було добре обдуманим, сумніви й жаль »
Питання від: S111 Вік: 21

Що робити, якщо я невротик?

Вітаю. Я прийшла висновку, що я невротик з комплексом меншовартості(не знаю чи можливо це. Але щось схоже).
Будь-яку ситуація я обертаю у негативне русло( в результаті якого я обов\'язково буду жертвою обставин).
На деякий час я своєю прифронтальною корою головного мозку розумію, що все не так погано але мої емоції іноді переконують її в зворотньому.
Присутня дуже часта зміна настрою. В один момент я щаслива а вже через секунду на мене хтось не так подивися і хочется втекти якомога далі.
Я не можу визначитися що мені треба, щоб то не було, чи то по життю, чи то у виборі хлібу. Завжди у всьому сумніваюсь. Відчуваю себе як інопланетна істота, що не пристосована до життя на Землі(можливо дуже збільшено, але щось до цього близьке).
Кожен раз коли виходжу у соціум, мене відвідує тривога. Я дуже залежна від думки оточуючих. Нещодавно почалися панічні атаки.
Є чітке розуміння, що так не повинно бути, і треба щось робити щоб цього позбутися. Вже пробувала не давати ходу поганим думкам, але дуже важко, всеодно себе накручую. Підкажіть будь ласка, почати медикаментозну терапію буде правильним рішенням? І наскільки вона ефективна?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог більше не активний на сайті

Доброї ночі!
І соціальна тривога, і панічні атаки (які теж досить часто пов'язані з соціумом), і залежність від думки оточуючих, недовіра до себе та комплекс меншовартості є наслідками психологічного травмування Вас в дитинстві. Припущу з великою долею ймовірності, що хтось з батьків, або навіть обоє є у Вас досить токсичними у спілкуванні із Вами, через що й були отримані вищезгадані травми. Чи не так?
Тому, запропоную Вам спочатку звернутися до психолога і піти на психотерапію, а потім вже думати про медикаменти, які НЕ лікують в прямому розумінні, а лише трохи пом'якшують стан. Але ж Ви мабуть майбутній медик, бо оперуєте поняттями "прифронтальна кора", "медикаментозна терапія"? Тому й думаєте одразу ж про таке лікування, але ж причини стану - суто психологічні. Тому й звертатися слід до психолога.
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
Доброй ночи!

"Я не можу визначитися що мені треба, щоб то не було, чи то по життю, чи то у виборі хлібу. Завжди у всьому сумніваюсь. Відчуваю себе як інопланетна істота, що не пристосована до життя на Землі(можливо дуже збільшено, але щось до цього близьке)."
Да похоже на невротические проявления.
Постоянные сомнения... постоянное желание быть удобной для других... чтоб тебя приняли... чтоб не критиковали...
Заслужить похвалу и принятие...
Боятся проявить себя настоящую (и не всегда с хорошей стороны...)
Тонко все чувствовать и ощущать - настроения людей их мотивы. Их переживания...
Боятся им отказать и сказать НЕТ! Отстоять свои границы и желания!
Боятся проявится - именно проявится!

"Є чітке розуміння, що так не повинно бути, і треба щось робити щоб цього позбутися. " - да потому что идет перебор и по эмоциям и по мыслям... вы как будто играете роль... но не живете собой...
Как будто постоянно себя зажимаете...
А причины как всегда с детства - скорее очень конфликтные и холодные родители были или родственники - которые вас ломали под себя и свои желания.
Это все надо на психотерапии разбирать с психотерапевтом.

Возможно да, вам уже и лечение нужно - от сильной тревоги, и тревожного расстройства - это выдает только врач.
Еще посоветую - бегайте или танцуйте - это все снижает тревогу. Или слушайте музыку - тоже помогает правильно настроится.
А еще, ищите людей которые вас, принимают и ценят и уважают - с ними вы будете свою самооценку поднимать, и ценность себя - и тревоги будут уменьшаться.
А все токсичное окружение наоборот от себя - отсеките.
Не оглядывайтесь на прошлое постоянно - не копайтесь слишком сильно в нем не надо... это тоже все только в негатив вгоняет лишний.
Четко определитесь чего от жизни вы хотите? Какой дорогой идти?
Вам надо в будущее - а не в прошлое...
Любви вам!)
Ви правильно розумієте, що у Вас невротичний розлад (невроз).
А невроз – це концентрація на негативних думках плюс сильні емоції.
Не вигадали ще пігулки від ірраціонального мислення.
Не може існувати невроз окремо від особистості.
Тому слід звернутися до психолога, щоб розібратися в тому, що відбувається у Вашому житті та в особливостях Вашої особистості.
Доброго ранку!
цитата:
Вже пробувала не давати ходу поганим думкам, але дуже важко, всеодно себе накручую.

Накручуєте, бо так звично працює Ваша психіка. Так працювати вона обрала в тих обставинах, в яких формувалась. Тому варто йти в глибину і спочатку дослідити, чого тоді бракувало. Можливо, щирої уваги, підтримки, співчуття, діалогу... одним словом, безумовної любові з боку найближчих рідних та близьких.

Припускаю, що саме церез ці причини щось сформувалось (схильність тривожитись, бо було небезпечно; схильність накручувати і обезцінювати себе, бо найближче коло людей недостаньо цінувало, а, може, й не помічало...), а щось, наприклад, упевненість в собі та оптимістичний погляд на світ, на жаль, на набули сили.
І от, з огляду на це все, постає питання - до чого тут таблетки?!

Натомість, співпраця з психологом - зовсім інша справа. Щоправда, не така вже й солодка, проте дієва. Яка веде до іншої якості переживань і до іншої якості буття, в якому переважають світлі фарби, цікаві зустрічі і звершення самої людини. Вважаю, Вам сюди(!)
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 370095 для Павел Леонидович

Дуже дякую за відповідь.
Щодо батька, я взагалі не знаю навіть як він виглядав. А матері було не до мене, у неї була алкогольна залежність.
Я вже працюю з психологом, але рідко. Одразу після сеансу я почуваю себе володаркою світу, але на наступний день все повторюється. І наразі перебуваю у пошуках роботи, тому медикаментозне лікування було б дешевше.
Нажаль я не майбутній медик, просто читаю книгу Джеймса Меннінга. Дякую за приділенний час.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 370097 для Ірина Миколенко

Щиро дякую за відповідь
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 370098 для Ирина Константиновна

Дякую за відповідь
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 370106 для Володимир Анатолійович

Велике дякую
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?