Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 1 година тому: «Реакція на відповідь № 391275 для Алла Григорівна Веленко Честно, вы правы. Может меня задевает больше то, что он у меня уже не просит остаться, »
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 1 година тому: «Доброго вечора Katya Основне питання до психологів - "Почему я начинаю жалеть об увольнении?" Щоб спробувати отримати на нього відповідь, запитайте у себе: " Чи жаліли б Ви пр»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 6 годин тому: «Доброго дня. Насамперед хочу сказати, що Ваші почуття зараз цілком зрозумілі. Коли людина завершує важливий етап життя, навіть якщо рішення було добре обдуманим, сумніви й жаль »
Питання від: nik453 Вік: 21

Не можу звільнитись

Здравствуйте! Такая проблема, уже некоторое время меня посещают мысли об увольнении, но, когда, я казалось бы на финишной прямой чтоб об этом сказать, мне моментально, как будто бы легчает, и кажется, что, а может все не так плохо, хотя в голове я понимаю, что уже пора, ведь работа уже совершенно неинтересна и зп небольшая. Что делать что бы действительно принять решение и сделать то что хочется?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Здравствуйте. По этим данным сложно сказать. Нужно уточнять - что будет после увольнения, например. Есть ли похожие ситуации, где решаете, но откладываете. Какие мифы про работу в семье. Например может быть идея, что чем дольше работаешь тем лучше, это большая семья и т.д. Пока понятно, что есть сопротивление бессознательное, но из чего оно устроено нужно разбираться.
...
Вітаю вас. Страх щось змінювати у своєму житті (чи то роботу, місце проживання, коло спілкування...) притаманний багатьом людям. Ваше місце роботи хоч і приносить вам дискомфорт, та все ж є зоною комфорту, "рідним болотом" скажімо.
Однак залишаючись на нелюбимій безперспективній роботі ви зраджуєте самій собі, своїй реалізації, кращій якості життя, задоленості своїм поточним життям кінець кінцем.
Прокрутіть подумки процес звільнення у всіх деталях (починаючи із відкривання дверей кабінету і закінчуючи словами прощання), згодом прорепетируйте з кимось цю сцену. Така вправа допоможе вам знизити рівень тривоги перед невідомим, і в мозку вже сформується синапсичний зв'язок успіху у цій справі.

А після звільнення бажаю вам успіху у пошуки діяльності, що відгукнеться вашому серцюпосмішка!
...
Доброе утро!
цитата:
Что делать что бы действительно принять решение

Отважиться(!)
Как видно, на сегодня Вы еще не готовы принять окончательное решение. Оно в процессе вызревания. Так сказать, идет набор критической массы "ЗА". То есть в его пользу, в пользу конструктива и созидания. И это лучше, нежели "ПРОТИВ". Ибо в этом случае преобладает негатив.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 370363 для Татьяна Александровна

У меня уже была схожая ситуация, после написания заявления, мне начало казаться, что все хорошо и зря я это затеяла, и я вернулась, но сейчас этот механизм начинает работать превентивно как будто бы, единственное, что я все равно понимаю что уже пора. В семье нет такого убеждения, хотя некоторые работали до пенсии на одной работе, но меня никто не убеждает, что я должна дольше работать тут. Меня и не поддерживают в увольнении, и не отговаривают, говорят делай как считаешь нужным.
Я просто понимаю что написание заявление, скорее всего будет со слезами, тк у меня есть проблема, что я очень привязываюсь к атмосфере, и если что-то меняется, то мне это тяжело дается прожить.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 370391 для Наталия Горская

Еще не знаю, я даже все еще не знаю кем хочу быть, учусь в университете, но работать по специальности не буду, не мое. Единственное, просматриваю вакансии, подбираю варианты, но сейчас нет тревожности о том что будет дальше, просто уже дошло до того, что уже не хочется терпеть. Но сейчас та фаза, когда все вроде бы не так плохо, и я не представляю, как уходить, когда сейчас я общаюсь, смеюсь с коллегами, а завтра например напишу заявление, и это не про неудобство перед ними, а про то, что мне самой неприятно
А для чего учитесь, если не планируете потом работать по этой специальности?

Вам хорошо было бы поразмышлять, как так складывается, что Вы работаете там, где не хотите, и учитесь там, где не хотите.

Уходить с работы, которая чем-то нравится, а чем-то нет не просто.
Усложняет все и момент, что Вы пока не знаете "чтобы что ".

Важно учиться прислушиваться к Себе, чтобы научиться слышать свои желания.
Это поможет найти то направление, где действительно будет интересно.

Рассматриваете ли Вы вариант этой работы до тех пор, пока не найдёте другую, которая устроит , или готовы уйти "в никуда "( например, если материальное положение не "гонит в шею ")?

Отношения с людьми- Вы улыбаетесь им, потому, что они Вам приятны.
Это никак не связано с тем, что Вы хотите уйти.
Каждый человек сам планирует свою жизнь и сам несёт за это ответственность.
На работе у Вас есть рабочие обязательства.
Вы НЕ обязаны работать там всегда, ради интересов других людей.
Вы, как и любой ваш коллега, ничего не должны работе, кроме тех обязательств, которые несёте в рабочее время, плюс 2 недели после заявления.
Угрызения совести тут -это скорее навязанное Вам кем-то чувство вины.
С этим лучше разобраться, чтобы не взваливать на себя чужую ответственность.
А с людьми, если они интересны, отношения можно продолжить и после увольнения.
...
Сложность горевания и завершения часто случается, но опять нужно выяснять причину. Єто неумение прощаться во время или есть правда опыт тяжелого прощания или нет ценности вашей личной завершать єтапы. Пока хочется предложить фантазию - если вы не решитесь и проработаете здесь еще 10 лет. Какие чувства возникают? И конечно лучше обратиться к терапевту. Там ваши сопротивления можно рассмотреть точнее.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?