Питання від:
Jane
Вік:
24
Що мені робити в цих ситуаціях? Це я поставила стіну спеціально чи вона зводилась роками?
Доброго дня.
Жила з батьками до 22 років,потім з хлопцем переїхали в інше місто і проживаємо вже 2 роки разом.
Дуже раділа,що переїхали далеко і батькам накладно їздити і нам,ну тобто бачимся 2 рази на рік.
Я була рада,що тут з хлопцем разом будуємо своє життя як хочемо,без того,що я ПОВИННА оправдовуватись,щось ПОВИННА робити,що я нічого не досягла,що коли працювала онлайн вдома ,то батьки вважали,що я ж вдома і на мені все одно готова і уборка. Я втомилась від постійних емоційних качель від батьків.
І от коли пройшло пів року,то я відчувала себе комфортно,мій емоційний стан навіть покращився та і справи з їжею стали більш правильними(була булімія).
Але проходить рік,ось уже 2 роки,а я розумію,що я не дуже рада їх бачити,от мені на відстані такому добре,я не сумую за ними. Коли приїжджали в гості до батьків(мої батьки і хлопця живуть в одному містечку) ,то я відчувала себе не в своїй тарілці,я вже відвикла від відношення деяких як батьки спілкуються і сперечаються.
А от батьки хлопця мене не дратують,я завжди рада бачити їх,розмовляти з ними,гуляти і проводити час.
У мене є молодший брат і дуже видно,що його люблять більше,йому і дозволяється більше і характер у нього кращий,бо от я вперта,то мій характер треба міняти,а малий впертий,егоїстичний і хоче лише так як хоче він,то це в нього характер керівника і він піде далеко.
Інколи мені здається,що мені комфортно і все одно на них,а інколи якось стидно і неприємно від себе,адже мені не зробили нічого поганого,щоб я так себе поводила.
Жила з батьками до 22 років,потім з хлопцем переїхали в інше місто і проживаємо вже 2 роки разом.
Дуже раділа,що переїхали далеко і батькам накладно їздити і нам,ну тобто бачимся 2 рази на рік.
Я була рада,що тут з хлопцем разом будуємо своє життя як хочемо,без того,що я ПОВИННА оправдовуватись,щось ПОВИННА робити,що я нічого не досягла,що коли працювала онлайн вдома ,то батьки вважали,що я ж вдома і на мені все одно готова і уборка. Я втомилась від постійних емоційних качель від батьків.
І от коли пройшло пів року,то я відчувала себе комфортно,мій емоційний стан навіть покращився та і справи з їжею стали більш правильними(була булімія).
Але проходить рік,ось уже 2 роки,а я розумію,що я не дуже рада їх бачити,от мені на відстані такому добре,я не сумую за ними. Коли приїжджали в гості до батьків(мої батьки і хлопця живуть в одному містечку) ,то я відчувала себе не в своїй тарілці,я вже відвикла від відношення деяких як батьки спілкуються і сперечаються.
А от батьки хлопця мене не дратують,я завжди рада бачити їх,розмовляти з ними,гуляти і проводити час.
У мене є молодший брат і дуже видно,що його люблять більше,йому і дозволяється більше і характер у нього кращий,бо от я вперта,то мій характер треба міняти,а малий впертий,егоїстичний і хоче лише так як хоче він,то це в нього характер керівника і він піде далеко.
Інколи мені здається,що мені комфортно і все одно на них,а інколи якось стидно і неприємно від себе,адже мені не зробили нічого поганого,щоб я так себе поводила.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
