Як бути

Перехід на нову роботу – завжди стрес. А тут ще додалася незадоволеність умовами роботи
А які у Вас взаємини з колективом? Ви з кимось спілкуєтесь?
Найскладніше в адаптації до нового робочого місця відсутність групи людей, з якими можна почуватися комфортно. Наявність позитивних соціальних контактів - ключовий фактор задоволеності роботою та благополуччя.
Я розумію, одразу виникає бажання звільнитися. Але не поспішайте
Це непросте рішення, яке потребує ретельного аналізу "за" та "проти". Іноді спокуса звільнитися занадто велика, що призводить до необдуманих вчинків.
Вашу ситуацію потрібно розбирати безпосередньо на консультації у психолога.
До речі. у нових умовах завжди складно приблизно чотири тижні.
Якщо у вас немає "подушки безпеки", зі звільненням краще почекати. Відкладайте кошти. Як тільки відчуєте фінансову безпеку, можна подумати про звільнення.
Вирішіть для себе, що Ви тут тимчасово і не поспішаючи розглядайте вакансії в Інтернеті.
Думайте про хороше: через півтора місяці тривожність здебільшого зійде нанівець
Якщо хочете швидше впоратися із ситуацією - зверніться до психолога.

Доброго ранку!

Через деякі фактори звільнитись не можу... не розумію тепер що робити..

Наскільки я зрозумів, у зв'язку з переведенням на стару посаду, але на новому місці, у Вас почались проблеми - виникла тривожність, настрій депресивний, відчувається пригніченість. Все правильно?
Якщо так, до давайте розбиратись. І не пігулками або самогіпнозом себе заспокоювати, а об'єктивним дослідженням реальності.
По-перше, мені здалося, що на новому місці не виправдались Ваші очікування і сподівання. Розраховували на одні умови, отримали зовсім інші, суттєво гірші на Ваш погляд.
Тому варто з'ясувати буквально, що не влаштовує?
Наскільки це критично?
Що реально можна змінити/покращити, а з чим тимчасово примиритись?
Чи є хоч щось позитивного на новому місці?

Не отримую задоволення взагалі.

Так, задоволення від роботи - водночас і мета, і результат і ресурс. І якщо воно відсутнє, то сама робота втрачає сенс. Проте потрібно відкрити для себе деякі важливі аспекти.
Який час даєте собі на адаптацію?
Що, власне, робите, щоби пристосуватись до нових реалій - з ким вже познайомились і знайшли спільну мову? можливо, з кимось подружились?
Зрештою, чи підтримуєте нормальний контакт зі своїми рідними та близькими?

Ще один аспект це -

Через деякі проблеми перевівся на іншу. 3 місяці вме було ок, адаптувався.

Які саме проблеми змусили переводитись і завдяки яким особистим якостям і навичкам тоді адаптувались?

Ось, бачите, скільки нагальних питань потребують відповіді. Покликання цих питань полягає в тому, щоби ініціювати бачення ситуації під іншим, не звичним для Вас кутом. Віднайти в собі важелі впливу на ситуацію і нормалізувати Ваш емоційний стан.

Якщо самотужки буде впоратись складно, тоді доречно звернутись до психолога особисто.
А поки що раджу переглянути кілька відео на близькі Вам теми:

"Самый эффективный антидепрессант"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-468

"Тревога как прерванное возбуждение"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-653

Доброго дня
Звільнення - не завжди єдиний вихід з подібної ситуації. Це скоріше останній крок, коли компанія не йде на зустріч, коли ви говорити про свої потреби.
Спробуйте розпочату діалог про переведення, поговорити про проблеми, які вас турбують на цій посаді. Діалог може бути ефективним інструментом для вирішення вашої ситуації.

Доброго вечора.
Згодна з колегою, що є дуже багато "білих плям" у Вашій розповіді, без розуміння яких, навряд чи можна давати якісь більш менш слушні поради.
Окрім того, "Відчуття постійної тривожності, депресії, пригнічення" зовсім не обов'язково може бути викликане самою роботою. А, як наприклад, витісненим відчуттям того, що Вас обманули та використали "всліпу". Або ж якимись іншими факторами, тоді як робота могла стати лише певним тригером, що підняла проблеми "наверх".
Ви пишете, що з певних причин кинути цю роботу не можете: "Через деякі фактори звільнитись не можу... не розумію тепер що робити".
Відповідь у таких випадках одна: "не можеш змінити обставини, зміни своє ставлення до цих самих обставин".
Я б Вам порадила звернутися індивідуально до психолога, щоб, у перше чергу, розібратися у тому, що, насправді, з Вами відбувається.
Адже, вікові кризи, коли життя вимагає від нас повного свого переосмислення, та катарсиси, що загострюють ситуації, щоб ми нарешті почали розбиратися в собі, ще ніхто не відміняв.

Відредаговано автором 31-10-2024 21:05:18

ДОброго часу доби!

Звичайно розповіли про умови які на яву зовсім виявились не такі.

Що заважає з'ясувати це питання з керівництвом?

не розумію тепер що робити..

1 - Спробуйте виписати на аркуші максимально конкретно все, що Вас дратує та незодовольнає.
2 - Закресліть те, що Ви не можете ніяким чином змінити, або якось на це повпливати.
3 - По кожному питанню, на яке Ви можете повпливати напишіт мініму 2 варіанти впливу\контролю.
4 - Нагадуйте собі: Так буде не завжди (поставьте собі дедлайн - до якого часу Ви маєте залишатися на цьому місці).
Це якшо коротенько, "швидка допомога".