Що якщо я не хочу тут?

Вітаю, Сія.
Ваш стан потребує уваги, само наврядчи пройде.
Ви зверталися до лікаря- психіатра або психотерапевта, психолога?
Якщо ні, то саме час , бо:
"Я втомилася. І часто, єдиним варіантом постає смерть. Не тому що я хочу померти. Просто не маю більше сил жити собою." є дуже вагомим привідом для цього.

Я б радила почати з психіатра для постановки діагнозу, й можливо, призначення медикаментозного лікування( наприклад, антидепресантів). Якщо, Ваш стан й не буде потребувати приймання ліків, але визначений діагноз допоможе в подальшому фахівцю ( психологу або психотерапевту) розуміти з чим він має справу та швидше та якісніше Вам допомогти.
Зверніться за допомогою, Ваша ситуація не безнадійна.

Доброго ранку, Сія!

Я не люблю сам факт існування мене, як чогось що є. Я не ненавиджу себе чи своє тіло. Я просто відчуваю своє існування неправильним, тим що не мало б бути в цьому світі. Просто тому що я це я. І це відчуття останній рік все ясніше.

Без прийняття себе, як правило, ненависним стає сам факт існування людини. Ваші слова саме це засвідчують. Однак такий стан, напевно, з чогось почався. Чимось був спричинений або спровокований. І, скоріше за все, фіксацією на чомусь негативному, що потім отримало продовження. Зрештою, несприйняття себе набуло характеру тотальності, затуливши майже повністю світлу частину Вашої особистості. А вона, безсумнівно, є, проте поки що недоступна Вашій свідомості.
Отже, на часі її відшукати під завалами негативу. Очистити і відродити. Вдихнути в неї енергію, щоби проявилась по-справжньому.

Просто не маю більше сил жити собою.

Ваші сили для боротьби за себе витрачені. Тому варто звернутись по допомогу, що, Ви, власне, і зробили. Конче необхідно отримати розуміння і підтримку з боку тих, кто може їх надати. На сьогодні це буде лікар психіатр і трохи згодом психолог.
Раджу якомога скоріше звернутись до фахівця. Або за місцем проживання або онлайн. Можна скористатись телефоном для запису 093 700 22 20. Здається, там до трьох консультацій на особу надається безкоштовно.

Рекомендую обратиться к психиатру, возможно у вас депрессия и требуется медикаментозное лечение.
А потом уже идти на психотерапию и разбираться с отношением к себе - откуда такая ненависть и непринятие себя и своего тела, кто вас постоянно критиковал, осуждал и не принимал (ибо такое отношение не берется из ниоткуда), учиться бережно и заботливо относиться к себе, замечать свои хорошие стороны.
Это длительная работа, но вы точно улучшите свою жизнь и по другому посмотрите на себя. И спустя годы будете лишь жалеть и грустить, что были так несправедливы к себе и строги.

Доброго дня
Відчуваю ваш глибокий смуток і співчуваю, що вам доводиться з цим жити.
Пропоную задуматись і проаналізувати своє дитинство. Про відношення навколишніх людей до вас, що вам говорили? Що з цього ви проговорюєте тепер сама до себе?
Варто пам'ятати, що ваше життя у ваших руках і ви можете все виправити. Це може бути важко, але можливо.
Пропоную почати з особистої терапії - з проговорення свого дитинства, стосунків з іншими людьми, для побудови внутрішнього доброго ставлення до себе, завдяки якому ви побудуєте опору в собі і зможете знаходити опори в інших.
Почуття провини - важке і деструктивне почуття, проте з ним можна і треба працювати.