Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 4 години тому: «Вітаю! цитата: «Моїй дитині 1,9, я вперше хочу поїхати на 10 днів у відпустку, але нею думаю чи не зарано?» Згодна з колегою. На це питання відповідь знаєте тільки Ви самі. Хто н»
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 4 години тому: «Вітаю! Ви вважаєте цитата: «Я відчуваю себе не надто розумною для цієї посади.» А якби у Вас була б ця ж посада тільки з ЗП як на колишній роботі чи несуттєво більша? Як би Ви с»
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 4 години тому: «Марія, вітаю! цитата: «Я думаю, можливо проблема в тому, що я дуже сильно невпевнена в собі» Вектор ваших думок вірний. Я думаю, що Ви досить симпатична дівчита. А це я зрозуміл»
Питання від: Yullia Вік: 39

Как дальше жить?

11 месяцев после смерти мамы, я держалась, а теперь уже пол года накрывает что уснуть и не просыпаться. Всё время болит сердце, плачу, смысла нет жить без неё. Всю жизнь она была моей опорой, а теперь я одна
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Очень жаль, что не стало мамы. Потеря дорогого человека порой выбивает из колеи.
Справиться будет проще, если не противиться и не сдерживать свои чувства. Скорбь не бывает правильной или неправильной. Для нее не существует временных рамок. Старайтесь не сдерживать печаль, слезы. Со временем Вам станет легче.
Подумайте о том, чему мама Вас научила.
Лучший способ почувствовать себя лучше после смерти близкого человека — предаться приятным воспоминаниям. Вспомните моменты, когда вы вместе смеялись, весело проводили время или другие приятные ситуации, которые Вы пережили с мамой.
Впустите частицу маминой жизни в свою. Пусть вам послужит утешением мысль о том, что мама продолжает жить в Вашей памяти. Чтобы отдать ей дань памяти, можете продолжить что-то из ее занятий или приготовьте блюда по ее рецептам.
Также можете зажигать свечу в память о ней.
Не бойтесь снова улыбаться. Вам может казаться, что, радуясь, Вы проявляете неуважение к ее памяти, но это не так.
Мама хотела бы Вас видеть счастливой.
Вітаю.
Співчуваю Вашому горю.
Хотіла Вас підтримати й запропонувати звернутися за допомогою до спеціаліста. Пройшло вже достатньо часу, й горювання вже не повинно мати таку гостру форму. Горювання почало ставати паталогічним. Так буває, але й вихід є.
Зараз багато фахівців працюють з темою горя й втрати. Потурбуйтеся про себе.

Відредаговано автором 04-11-2024 08:59:15

Сочувствую вам.
Похоже, что вы подавляли переживания и чувства и потому потом догнало и накрыло. В целом, проживание утраты 1-2 года, но это не острая фаза. Поэтому на какой-то из стадий проживания горя вы застряли не можете двигаться дальше. Нужна помощь специалиста, чтобы и отгоревать и чтобы разобраться в тем, почему у вас никого нет и вы одна
Доброе утро, Yullia!
цитата:
11 месяцев после смерти мамы

Примите мои слова сочувствия в связи с утратой самого близкого человека - мамы.

С того момента прошел уже почти год. И вы спрашиваете
цитата:
КАК ДАЛЬШЕ ЖИТЬ?

Постараюсь ответить по сути.
цитата:
я держалась, а теперь уже пол года накрывает что уснуть и не просыпаться. Всё время болит сердце, плачу, смысла нет жить без неё.

Нужно перестать "держаться" и дать выход чувствам наружу. То есть отгоревать и отпустить маму(!) Оставить лишь светлую память о ней.
Мы сильные, когда не блокируем собственные чувства. Когда их осознаем и проживаем. Когда даем на смену одним чувствам придти другим. Когда выстраиваем опоры не только снаружи, но и внутри себя.
Относительно последнего - опор - кто есть в вашей жизни, с кем можно общаться, делиться впечатлениями?
Если таких людей нет совсем, то стоит всерьез проанализировать сложившуюся картину. Найти ответ, как так получилось, что не сложились близкие, доверительные отношения с другими людьми. Самый подходящий вариант для этой задачи - обращение к психологу.

Відредаговано автором 04-11-2024 10:00:00

Юлія, доброго дня!

Співчуваю вашій втраті! Ви зараз горюєте за рідною та важливою людиною. Це велика та болісна втрата!
Перший рік самий пекучий і нестерпний, ви вчитесь жити по-новому…

Я рекомендую вам психотерапію для того щоб розділити свої нестерпні переживання з кимось! Вам потрібна підтримка та емоційний супровід. Ваша мама точно хотіла б щоб ви жили і будували своє життя і далі. Можливо важливо щось зробити добре та світле в її пам’ять. Рідні завжди живі в наших серцях попри всі закони часу та простору…
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог більше не активний на сайті

Yullia, сочувствую Вашей утрате. Терять близких всегда тяжело. Особенно родителей и тех, к кому привязан.
Но у Вас это принимает уже другие - патологические формы:
цитата:
смысла нет жить без неё. Всю жизнь она была моей опорой, а теперь я одна

Которые говорят о болезненной психологической зависимости и крайней степени несамостоятельности по жизни.
Как-будто Вы все еще остаетесь маленьким беспомощным ребенком, который НЕ отделился от своей мамы - не прошел сепарацию.
Единственное, что может объяснить подобную позицию - это наличие хронического серьезного заболевания: ДЦП например или психиатрического расстройства с детства. Если же ничего подобного у Вас не имеется, то это запрос на глубокую и длительную психотерапию по взрослению. А не только по проживанию горестной утраты. Хотя, понятное дело, начинать нужно будет именно с нее.
Доброго дня Yullia!
Співчуваю Вам. Адже, найболючіше - це втрата близької людини. Бо ми звикли турбуватися про них, віддавати їм свою любов. І коли вони ідуть від нас, наша енергія не має виходу і ми опиняємося ніби у порожнечі. І чим сильніше ми були прив'язані до них, тим важчим буває період "відпускання". Отже, потрібно шукати інші сенси та смисли, які зможуть наповнити Вас і дати можливість жити далі.
Окрім того, зв'язок на рівні душі з тими хто пішов, все одно залишається. І якщо ми їх міцно тримаємо біля себе сльозами та тугою, дуже ускладнюємо їм перехід в інші світи. Бо чомусь впевнені, що наші сльози та плач, то любов до них, хоча... Задайте собі питання, а за ким Ви, насправді,
плачете і що саме викликає у Вас таку тугу?
Ви і самі відчуваєте, що період горювання затягнувся, інакше б не звернулися до психологів. То, можливо, прийшов час, все зробити правильно разом із психологом для того, щоб маму відпустити і нарешті дозволити собі жити щасливо? Або, принаймні, спокійно?
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 373271 для Алла Григорівна

Слёз уже не має, тільки біль та мрія усунути щоб не прокинутися
У Вас всі ознаки депресивного стану.
А такі речі не лікуються порадами на форумі. У Вас є два шляхи.
Перший. Знищувати себе і завдавати невимовного болю душі своєї мами. Бо вона, мама, якраз нічого змінити вже не може.
І другий. Звернутися до лікаря за заспокійливими, щоб трохи себе підтримати і почати працювати з психологом на відновлення своїх ресурсів та трансформації свого стану у любов та щастя. Яких, на превеликий жаль, по відношенню до мами, дуже замало

Відредаговано автором 05-11-2024 19:05:18

...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?