Ребенок дерется
Когда беру сына на руки или играю с ним на ковре, может залепить пощечину или запустить чем-то из игрушек. И улыбается, видно что собой доволен. Я ему говорю "Нельзя, маме больно" - начинает смеяться. Делю вид, что плачу, он начинает лупить ладошкой еще сильнее. Говорю "Маму надо жалеть, любить" иногда прижимается ко мне и затихает". Недавно ударил старшую дочь кубиком, она в слезы, я его отчитала скорее для её успокоения. На самом деле они друг друга обожают, ревности нет особой.
Чужих деток или взрослых не бьет, только меня, малую и папу иногда. Никто его этому, естественно, не учил.
Активный, жизнерадостный мальчик, не пугливый, тянется к деткам, особенно к тем, кто старше и редко закатывает истерики.
Неужели гены? Муж меня иногда может двинуть, но при сыне это было только 2 раза, вряд ли он что-либо запомнил. Старшая вообще не дерется, детей не бью иногда могу наорать на дочку, но это уже отдельным вопросом буду выносить, наверное. Целый день с ним, так что на недостаток внимания списать нельзя.
Что с этим делать? Я ведь в сыне защитника вижу, надеюсь, когда вырастет папе за меня сдачи даст, а тут такое повторение. Как бороться? Или переждать, само пройдет?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.