АТРИБУЦІЯ

АТРИБУЦІЯ

Психологічний процес приписування причин, мотивів, рис або інших характеристик соціальним об’єктам (індивідам, групам, інституціям) на основі спостережуваної поведінки або неповної інформації; механізм «добудовування» сенсу, що дозволяє пояснювати і передбачати поведінку, але може породжувати систематичні помилки та упередження.

Простими словами

Людина робить висновки про те, чому інші поводяться певним чином або якими якостями вони володіють, використовуючи обмежені дані й припущення. Це щоденний спосіб пояснювати поведінку людей, який може бути і корисним, і хибним.

Приклад

Колега запізнюється на зустріч: одна людина приписує це його неорганізованості (внутрішня атрибуція), інша — затору на дорозі (зовнішня атрибуція). Обрана інтерпретація вплине на подальшу комунікацію з цією людиною.

Образно

Атрибуція — наче домальовування заднього плану картини: з кількох видимих деталей ми «добудовуємо» ціле пояснення, якого насправді може й не бути.

Важливо не плутати

Атрибуція відрізняється від стереотипу: атрибуція — процес індивідуального пояснення причин і рис на підставі конкретної поведінки, тоді як стереотип — стабільне, загальне і часто культурно обумовлене уявлення про всю групу; стереотипи можуть впливати на атрибуції, але не тотожні їм.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини