ДУМКА

ДУМКА

Думка — одиниця розумової діяльності й одночасно її продукт: результуюче відображення властивості, зв’язку або ознаки предмета чи явища, що виникає в ході порівнянь і умовиводів. Як базовий компонент мислення думка орієнтована на виявлення відношень (подібність/різниця, причина/наслідок, дійсне/можливе), виступає у вигляді ідеї чи висновку й може зовні виражатися словами, діями, знаками або мімікою; у класичних описах її поява пов’язується з операцією порівняння двох явищ і завершенням як інгібований рефлекс.

Простими словами

Думка — це короткий результат мислення: усвідомлений висновок або ідея, яка поєднує спостереження й робить їх значущими. Вона виникає, коли ми зіставляємо факти й шукаємо між ними зв’язок.

Приклад

Бачиш темні хмари, порівнюєш це з попереднім досвідом і робиш думку «може буде дощ — візьму парасолю»; тут думка поєднує спостереження з передбаченням і дією.

Образно

Думка — як молекула у великій структурі мислення: невелика, самостійна одиниця, що входить до складу складнішої розумової системи.

Важливо не плутати

Думку слід відрізняти від судження: думка — ширше поняття (включає ідейні настанови, припущення, висновки), тоді як судження має предикативну структуру (твердження про предмет) і претендує на визначену істинність чи хибність.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини