ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ
ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ
Тривала нестача внутрішньої рівноваги особистості, що з’являється або загострюється під час життєвих криз і проявляється в системному відхиленні розвитку від гармонійного функціонування: стійких порушеннях поведінки, комунікації та появі невротичних симптомів. При дисгармонії людина сприймає себе й оточення через викривлені внутрішні уявлення, що створює нові невідповідності й ускладнює відновлення гармонії.
Простими словами
Стан, коли через кризи людина втрачає внутрішню рівновагу й починає неправильно поводитися, помилково сприймати себе та інших, що робить відновлення нормального життя важчим.
Приклад
Після розлучення людина довго поводиться імпульсивно, уникає контактів і починає вірити в постійні загрози у стосунках, хоча раніше такого не було.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
