ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ
ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ
—
Процес перетворення внутрішніх психічних структур, думок або операцій — сформованих передусім через інтеріоризацію соціальної діяльності — у зовнішні дії, висловлювання або матеріальні продукти; фактично — винесення в зовнішній простір результатів внутрішніх розумових чи емоційних процесів.
Простими словами
Коли те, що відбувається всередині людини (ідеї, рішення, відчуття), переводиться у видиму поведінку, мовлення або створений предмет.
Приклад
Учень спочатку мысленно розв’язує задачу, а потім записує готове рішення на дошці; композитор програє мелодію в голові й пізніше записує ноти.
Образно
Ніби переносити чернетку думки на чистовий аркуш — ідея стає видимим текстом або дією.
Важливо не плутати
Екстеріоризація протилежна інтеріоризації: інтеріоризація — засвоєння зовнішніх дій і правил всередину, екстеріоризація — винесення внутрішнього назовні. Також екстеріоризація ширша за вербалізацію: вона охоплює не лише промову, а й дії, жести, мистецькі чи матеріальні продукти.
Джерела терміну
Назва:
ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску:
2007
Назва:
Сучасний тлумачний психологічний словник
Автор(и)/укладач(і):
В.Б. Шапар
Рік випуску:
2007
