ПОВЕДІНКА ДЕВІАНТНА

ПОВЕДІНКА ДЕВІАНТНА

Поведінка девіантна — форма поведінки індивіда або групи, що систематично відхиляється від усталених у даному суспільстві або соціальному середовищі норм, правил і очікувань (моральних, правових, культурних). Девіантність є соціальною оцінкою й охоплює широкий спектр дій — від неморальних, але некримінальних вчинків до правопорушень і злочинів; її зміст і ступінь варіюються залежно від історичного, культурного та контекстуального фону.

Простими словами

Поводження, яке відрізняється від того, що вважається «нормальним» у конкретному колективі або суспільстві; може суперечити суспільним очікуванням або порушувати закон, але не обов'язково є кримінальним.

Приклад

Наприклад: група підлітків, яка свідомо прогулює заняття і робить дрібні крадіжки (кримінальна форма девіації); або доросла особа, що публічно поводиться всупереч місцевим моральним табу, не порушуючи закону (некримінальна девіація).

Образно

Як нота, що вибивається з загальної мелодії — помітна відмінність, яка привертає увагу й змінює сприйняття твору.

Важливо не плутати

Не тотожна до психічного розладу: девіантність визначається соціальною оцінкою, тоді як психічний розлад є медичною діагностичною категорією; також не вся девіантна поведінка є злочинною, хоча злочинність зазвичай розглядають як одну з форм девіації.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини